ТВОРИ ДЛЯ ФЛЕЙТИ К. РАЙНЕКЕ: ДО ПИТАННЯ ВПЛИВУ ВОКАЛЬНОЇ ІНТОНАЦІЇ НА ІНСТРУМЕНТАЛЬНУ МУЗИКУ


  • S. A. Shchitova Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
  • T. P. Dei Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
Ключові слова: вокальність, інтонація, інструментальність, концерт, мелодія, флейта

Анотація

Мета дослідження – розкрити тісний взаємозв’язок вокальної та інструментальної інтонацій на прикладах творів для флейти у різних жанрах К. Райнеке. Методологія пропонованої наукової розвідки ґрунтується на дослідницьких методах виконавського аналізу та синтезу. До ключових наукових підходів у означеній праці належать також функціональний і структурно-аналітичний методи. Вагомого значення отримує застосування емпіричних методів, а саме спостереження та узагальнення. У статті використовуються також діалектичний, історичний та порівняльний методи дослідження. Матеріалом наукової розвідки постають флейтові твори різних жанрів німецького композитора, піаніста й диригента Карла Райнеке. Наукова новизна означеної теми полягає у зверненні до питань взаємодії вокальних та інструментальних принципів інтонування у застосуванні їх при грі на духових академічних інструментах, зокрема флейті. Багато педагогів і виконавців, як вітчизняних, так і зарубіжних, досліджують означену проблему в звʼязку з бажанням надати звуку більшої співучості, кантиленності, виразності та гнучкості. Висновки. Інструментальна мелодія виявляє вокальну природу, де поєднуються кантиленність, аріозність і, разом з тим, декламаційність. Це вимагає від соліста, для більш точного розкриття змісту, вокальних принципів виконання, осмисленого інтонування, «вагомого» відчуття напруженості інтервалів, їх взаємозвʼязку та пружності. Необхідним є впровадження нового поняття «інструментальна вокалізація». Воно включає у себе такі елементи, які притаманні в рівній мірі як вокалісту, так і виконавцю на духових інструментах, а саме дихання, резонатори, артикуляційний апарат. Правильне використання цих елементів додасть звуку більшої співучості, «польоту», гнучкості та плавності, у підсумку, зробить виконання музичних композицій більш виразним й осмисленим.

Посилання

1. Bagrova, E. (2007). Robert Schumann to Karl Reinecke: «... You are waited for a wonderful future ...». Muzyka i vremja, 4, 57–59 [in Russian].
2. Bagrova, E. (2004). Keeper of traditions. Muzykal'naja zhizn', 5, 38 [in Russian].
3. Dolzhikov, Ju.N. (1983). Flute player breathing technique. Voprosy muzykal'noj pedagogiki, 4, 6–19 [in Russian].
4. Kachmarchik, V.P. (2010). Actual problems of sound flute technology. Muzykal'noe iskusstvo, 267–275 [in Russian].
5. Kachmarchik, V.P. (2011). Технологія постановки звука на флейті: історія і сучасність. Chasopis NMAU іm. P.І. Chajkovs'kogo, 2 (11), 82–89 [in Ukrainian].
6. Kvanc, I. (2018). [Electronic resource]. Retrieved from http://www.earlymusic.ru/uploads/cgstories/id73/quantz.pdf [in Russian].
7. Tatarnikova, A. (2013). Interpretation of the image of Undine in the romantic musical tradition (for example of the sonata «Undine» for flute and piano by C. Reinecke) // Naukovy`j visny`k NMAU im. P.I. Chajkovs`kogo, 107, 166–175 [in Russian].
8. Bromeisl, H. (2018). Sonata «Undine» by Carl Reineke. Op. 167. [Electronic resource]. Retrieved from http://www.larrykrantz.com/undine.htm [in English].
Опубліковано
2019-01-21
Номер
Розділ
Articles