СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ВИРАЗНОСТІ У ТВОРАХ ДУХОВОГО СОЛО (на прикладі циклу „З подорожніх враженьˮ для валторни соло В. Буяновського)


  • V. V. Hromchenko Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
Ключові слова: духове соло, твір, засоби виразності, композитор, виконавець, художній образ, специфіка

Анотація

Метою статті є розкриття найбільш специфічних особливостей, своєрідних ознак використання засобів художньої виразності в академічних творах духового соло. Матеріалом дослідження постає цикл п’єс „З подорожніх враженьˮ („Скандинавія”, „Італія”, „Іспанія”, „Японія”) для валторни соло В. Буяновського, аналіз яких дозволяє виявити характерні риси виразової палітри сценічно-одноосібних духових композицій. Методологія пропонованої наукової розвідки формується використанням, насамперед, методів аналізу і синтезу, які дозволяють виокремити конкретно-часткові показники з арсеналу виразності представлених валторнових п’єс та здійснити їх відповідне узагальнення. Структурно-функціональний метод утворює можливість усвідомлення складових форми п’єс соло із цілісним осягненням їх циклічної ролі. Використання аксіологічного методу обумовлюється, передусім, виявленням найбільш ціннісних показників художньо-виразової палітри валторнового циклу. Наукова новизна окресленого дослідження визначається зверненням до композицій академічного духового соло другої половини ХХ століття, як найменш вивченого культурно-історичного періоду у сфері сценічно-одноосібного академічного духового виконавства. Висновки. До найбільш специфічних, своєрідних ознак використання засобів художньої виразності у сучасних академічних творах духового соло належать максимальність тембрових градацій у звучанні інструмента (закриті та відкриті звуки), різноманіття штрихової та динамічної (гучність звука) палітри, артикуляційне та регістрове різнобарв’я, впровадження пауз із відповідним художньо-змістовним насиченням (тиша, яка звучить), звернення митців до узагальненого типу програмності, використання професійними музикантами широкої низки сучасних художньо-виразових технік (темброво-кластерна, репетитивна, сонористична тощо).

Посилання

1. Apatskij, V.N. (2006). Basic theory and techniques of brass musical performing arts. Kiev: NMAU im. P.I. Chajkovskogo [in Russian].
2. Apatskij, V.N. (2010). History brass and woodwind musical performing arts. Kiev: Zadruga [in Russian].
3. Drazhny`cya, L.L. (2011). Instrumental science. L`viv: ZUKCZ [in Ukrainian].
4. Karpyak, A.Ya. (2013). Conceptual foundations of artistic thinking of modern flutist. L`viv: Naukove tovary`stvo im. T.G. Shevchenka [in Ukrainian].
5. Kachmarchik, V.P. (2008). German flute art XVIII - XIX centuries. Doneck: Jugo-Vostok [in Russian].
6. Neidich, Ch. (2007). 30 Caprices for clarinet by Ernesto Cavallini. The introductory article. Maryland: Lauren Keiser [in English].
Опубліковано
2019-01-21
Номер
Розділ
Articles