«НОВА КАМЕРНІСТЬ» ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ ХХ СТОЛІТТЯ ТА ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ У СОНАТІ ДЛЯ СКРИПКИ ТА ФОРТЕПІАНО Ф. ПУЛЕНКА


  • O. I. Humen Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
  • T. O. Vizun Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
Ключові слова: «нова камерність», Ф. Пуленк, «Шістка», камерно-інструментальна музика, соната, процесуальність

Анотація

Мета статті – виявити особливості камерно-інструментальної музики Ф. Пуленка в аспекті «нової камерності» ХХ сторіччя. Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання наукового дослідження, а саме – висвітлити особливі риси французької камерної музики ХХ століття, продемонструвати недостатність вивчення камерно-інструментальної музики французького майстра у вітчизняному музикознавстві, виявити обумовленість стильових особливостей камерно-інструментальної музики Ф. Пуленка з музикою «Шістки», описати особливості трактування жанру сонати у творчості композитора, а також висвітлити історію створення сонати для скрипки і фортепіано Ф. Пуленка та її приховану програмність. Ціллю пропонованої наукової розвідки є також і аналіз окресленої сонати з точки зору множинності тематизму та домінування художньо-музичної процесуальності. Методологія означеного дослідження ґрунтується як на загально-наукових, так і спеціальних методах, а саме – на історичному, компаративному, жанрово-стильовому та структурно-функціональному. Наукова новизна статті полягає у наступному. Скрипкову сонату Ф. Пуленка розглянуто з позицій явища «нової камерності», що надає змогу виявити стильові версії французької камерної музики ХХ століття. Висновки. На прикладі сонати для скрипки та фортепіано Ф. Пуленка виявлено риси «нової камерності» у французькій музиці ХХ століття, а саме – ігрова та театральна природа жанрів, відносна вільність форми, узагальнена портретність. Множинний та різноманітний тематизм сонати можливо трактувати як віддзеркалення вражень від складного, експресивного та трагічного образу Лорки. Домінування процесуальності над кристалічною формою надає сонаті динамічності та мобільності, притаманній музиці ХХ століття. Все це дозволяє бачити у феномені «нової камерності» передусім дух експерименту та невпинного пошуку нових шляхів розвитку інструментального ансамблю.

Посилання

1. Asaf'ev, B. (1975). French music and its modern representatives. Zarubezhnaja muzyka XX veka, 112–126 [in Russian].
2. Bidzhakova, N.L. (2010). Chamber and instrumental genres in music for cello and piano of the first half of the 20th century: Extended abstract of candidate’s thesis. Rostov-na-Donu: RSMA [in Russian].
3. Vezhnevecz` I. (2017). Evolution of the genre of musical portraiture in the work of Francis Poulenc: narrative and visualization. Aktual`ni problemy` istoriyi my`stecztva, 1, 14–19 [in Ukrainian].
4. Mendelenko, D.V. (2017). Chamber-instrumental music of Francis Poulenc: features of the time organization. Extended abstract of candidate’s thesis. Ky`yiv: NatMAU [in Ukrainian].
5. Pol'skaja, I. (2001). Chamber ensemble: history, theory, aesthetics. Har'kov: HGAK [in Russian].
6. Raaben, L. (1986). Chamber instrumental music of the first half of the 20th century. European and American countries. Leningrad: Sov. kompozitor [in Russian].
7. Rubcova, D. (2009). French chamber-instrumental music of the post-debusy period: national traditions and new language stylistics. Problemy muzykal'noj nauki, 38–41 [in Russian].
8. Schmidt, B. (1995). The Music of Francis Poulenc (1899–1963). A Catalogue (in English and French). Oxford [in English].
9. Stewart, A. (2018). Preface to the CD with a recording of sonatas for the violin and piano by F. Poulenc. [Electronic resource]. Retrieved from https://www.chandos.net/chanimages/Booklets/HR081.pdf [in English].
Опубліковано
2019-01-21
Номер
Розділ
Articles