Тромбон як інструментальний феномен європейського музично-виконавського мистецтва
Анотація
Мета статті – виявити деякі характерні, максимально своєрідні риси художньо-виразової, конструкційної природи тромбона як найбільш унікального, універсально-довершеного інструментального явища сфери європейського музично-виконавського мистецтва. Ціллю пропонованої публікації також постає популяризація професійного оркестрового, ансамблевого та сольного виконавства на тромбоні у синтетичній царині сучасної постмодерної культури. Методологія окресленої науково-дослідницької розвідки ґрунтується на застосуванні історичного, порівняльного, аксіологічного та структурно-аналітичного методів дослідження. Магістрально важливого значення отримують у роботі й такі емпіричні методи як асоціювання та узагальнення. Особливої ваги набуває звернення до структурно-функціонального методу у процесі вивчення пропонованої теми, адже роль інструмента, його функціональне значення у певний культурно-історичний період висвітлюють його найбільш художньо-самобутні риси. Наукова новизна пропонованої праці зумовлюється зверненням до щонайбільшого історично-ретроспективного огляду еволюціонування тромбона з одночасним виявленням його унікально природніх, довершено-універсальних конструкційних та художньо-виразових якостей, можливостей відтворення ідейно-образного змісту професійних музичних композицій. Висновки. Природно сформована у конструкційно-досконалій характерності техніка гри на тромбоні заклала фундаментальні основи стосовно універсальності інструмента протягом усього періоду його існування. Природна можливість хроматизації звукоряду на усьому звуковисотному діапазоні тромбона, внаслідок застосування спеціального кулісного механізму,
створює необмежені, максимально наближені до вокального виконавства художньо-виразові можливості інструмента в усі культурно-історичні періоди розвитку музичного мистецтва.
Посилання
2. Apatskij, V.N. (2010). History brass and woodwind musical performing arts. Kiev: Zadruga [in Russian].
3. Gorovoj, S.G. (1998). The technology and the art of playing trombone (complex analysis of the performing process). Doneck: Doneckaja gos. konservatorija im. S.S. Prokof'eva [in Russian].
4. Kry`zhanivs`ky`j, F. (2006). Ukrainian concert for trombone in aspect of formation and development of the genre. Extended abstract of candidate’s thesis. Odesa: OdesMA [in Ukrainian].
5. Laptev, R.G. (2005). The art of the orchestral and ensemble playing the trombone. Extended abstract of candidate’s thesis. Sankt-Peterburg: RusSPU [in Russian].
6. Marcenyuk, G.P. (2013). Ukrainian trombone performance in the context of European wind musical art. Ky`yiv: „Inform.-analit. agentstvo” [in Ukrainian].
7. Sadivs`ky`j, Ya.P. (2014). Solo and chamber works in the context of the formation of the Ukrainian trombone repertoire. Extended abstract of candidate’s thesis. Ky`yiv: Ky`yivMA [in Ukrainian].
8. Fedorkov, O.V. (2008). Ukrainian ensemble of trombones in the context of world musical art. Хarkiv: KhNUA [in Ukrainian].
