ПРИРОДНІ ТА АВТОРСЬКІ МІФОЛОГЕМИ У ФОРТЕПІАННІЙ ТРАНСКРИПЦІЇ ОПЕРНОГО ФРАГМЕНТА «СМЕРТЬ ІЗОЛЬДИ» (Р. ВАГНЕР - Ф. ЛІСТ)


  • S. A. Shchitova Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
  • H. O. Okhota Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
Ключові слова: транскрипція, міфологема, архетип, міф, інтерпретація, символ, репертуар

Анотація

Мета статті – простежити найбільш суттєві символічні першоджерела легенди про «Тристана та Ізольду» у міфології та музиці й знайти шляхи втілення їх у виконавській практиці. Методологія. Для детального вивчення обраної теми використовується інтегративна методологія, яка поєднує історичні, теоретичні, виконавсько-інтерпретаторські методи наукового пізнання (методи історизму, комплексного та інтерпретологічного аналізу). Наукова новизна статті полягає у вирішенні проблеми виявлення образності та сюжетності у виконавсько-інтерпретаторській сфері. Фортепіанні транскрипції Ф. Ліста є вагомою частиною репертуару піаніста. Однак звернення виконавців саме до транскрипцій оперних фрагментів Р. Вагнера не є традиційним явищем. Слід відзначити універсальність таких транскрипцій на творчому шляху піаніста. В учнівському репертуарі вони необхідні для вивчення особливостей втілення театральної музики у межах фортепіанної фактури. У репертуарі ж концертуючого піаніста транскрипції Ф. Ліста за Р. Вагнером приваблюють визначною ефектністю, віртуозністю та цікавою програмністю. Матеріалом пропонованого наукового дослідження постає транскрипція Ф. Ліста «Смерть Ізольди» за Р. Вагнером. Висновки. Твір Вагнера-Ліста є унікальним синтезом природних (фольклорних) першоджерел та композиторських пошуків двох видатних представників епохи романтизму. Синтез оркестрового та фортепіанного мислення зумовлює й особливу форму твору, ми визначимо її як «складна неконтрастна». Для цієї транскрипції характерне використання арпеджійних пасажів, що охоплюють широкий регістровий діапазон. Саме цей прийом заглиблює слухача до міфологічної сфери та створює особливе відчуття реальності. Фортепіанна транскрипція «Смерть Ізольди» відкрита назустріч майбутньому, закладені тут ідеї знайдуть відгук у будь-яку епоху, а втілення їх кожен раз буде неповторним.

Посилання

1. Vagner Rihard, (1978). Selected Works. Moskva: Iskusstvo [in Russian].
2. Kazanceva, L.P. (2009). Musical content in the context of culture. Astrahan': Volga [in Russian].
3. Kotyuk, B. (2013). Richard Wagner. The genius of humanity. L`viv: «Afisha» [in Ukrainian].
4. Kurt, Je. (1975). Romantic harmony and its crisis in «Tristan» Wagner. Moskva: Muzyka [in Russian].
5. Mazel', L. (1972). Problems of classical harmony. Moskva: Muzyka [in Russian].
6. Mil'shtejn, Ja.I. (1956). List. Moskva: Muzyka [in Russian].
7. Roshhenko, E.G. (2004). New mythology of romanticism and music (the problem of encyclopedic analysis of music). Har'kov: HNURE [in Russian].
8. Frejdenberg, O.N. (1932). The plot of Tristan and Isolde in the myths of the Aegean segment of the Mediterranean. Leningrad: AN SSSR [in Russian].
60
9. Shajmuhametova, L.N. Semantical structures of musical text as a problem of practical semantics [Electronic resource]. Retrieved from http://lab-ms.narod.ru/statyi_lms/shajmukhametova [in Russian].
10. Jung, K.G. (1996). Soul and Myth: Six Archetypes. Kiev [in Russian].
Опубліковано
2019-01-19
Номер
Розділ
Articles