ЕЛЕГІЯ С.В. РАХМАНІНОВА В УКРАЇНСЬКОМУ ДОМРОВОМУ ВИКОНАВСТВІ: СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДЕННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ


  • N. V. Bashmakova Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
  • B. V. Yevstratenko Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
Ключові слова: Eлeгія С. Рахманінова, домровий репертуар, перекладення для домри, домрова школа, прийоми гри на домрі

Анотація

Мета статті – визначити специфіку виконавської традиції шляхом аналізу Eлeгії С.В. Рахманінова в перекладах та інтерпретаціях провідних домристів української школи. Методологія дослідження полягає у застосуванні компаративного методу, який дозволяє розглянути вітчизняну виконавську практику інтерпретації творів С. Рахманінова на домрі. Вагоме значення в аналітичному опрацюванні теми має використання аксіологічного підходу, на основі якого формуються ціннісні критерії відбору інтерпретаційних версій Eлeгії – першого твору з композиторської спадщини С. Рахманінова, який було перекладено для чотириструнної домри з фортепіано. Використовуються методи емпіричної природи, зокрема інтерв’ю та узагальнення, які дозволяють на практичному рівні здійснювати вивчення запропонованої теми, а також структурно-аналітичний метод, на основі якого формується логіка викладення матеріалу і висновки дослідження. Наукова новизна. У статті описується та аргументується практика перекладу й виконання творів С. Рахманінова українськими домристами. Вперше, з позиції переконливості використання домрового ресурсу виразності, аналізуються поширені у вітчизняному виконавстві версії Елегії (ор. 3 № 1) – переклад для домри і фортепіано М.Т. Лисенка, аранжування для домри з оркестром народних інструментів Б. Міхеєва. Окреслюються динамічні, агогічні, темброві аспекти виконавських інтерпретацій рахманіновського шедевру Б. Міхеєвим, Н. Костенко. Висновки. У сучасному домровому репертуарі Eлeгія С. Рахманінова є єдиним опублікованим опусом творчої спадщини композитора, перекладення якого зроблено М.Т. Лисенком, враховуючи домрову специфіку, яка розкривається завдяки: 1) транспонуванню в тональність соль-мінор, яка сприяє тембровій насиченості звуку, є виграшною з позиції розкриття специфіки акустичних закономірностей конструкції інструмента; 2) раціональному вибору аплікатури та прийомів звуковидобування, які ґрунтуються на принципі художньо-естетичної цілеспрямованості.

Посилання

1. Davydov, N.V. (2005). History of performance on folk instruments. Ky`yiv: NMAU im. P.I. Chajkovs`kogo [in Ukrainian].
2. Kostenko, N.E. (2012). Borys Alexandrovych Mykheev. Har'kov: «S.A.M.» [in Russian].
3. Peresada, A. (1993). Reference book for domrist. Krasnodar: Krasnodarskoe izd.-poligraf. proizvod. predprijatie [in Russian].
4. Marycheva, I.V. (2009). Elegychnost as the essential quality of style by Chaikovskyi [Electronic resource]. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article [in Russian].
5. Rakhmaninoff, S. (2018). Literary heritage [Electronic resource]. Retrieved from https://www.twirpx.com/file [in Russian].
Опубліковано
2019-01-19
Номер
Розділ
Articles