Витоки становлення та розвитку українського академічного вокального виконавства


  • A. K. Tereshchenko Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України
Ключові слова: українське вокальне мистецтво, українське оперне виконавство, співак, педагог, артист, вокал, традиції

Анотація

Ціллю статті є розкриття генного підґрунтя у зародженні та еволюції українського академічного вокального виконавства. Метою публікації також постає виявлення найбільш характерних особливостей вітчизняної вокальної традиції у стадії формування українського вокального мистецтва. Методологія дослідження формується на тлі використання історичного методу, пов’язаного з вивченням певних біографічних даних українських академічних співаків. Особливого значення набуває системний підхід у формуванні послідовності дослідження найбільш характерних
27
вокальних критеріїв вітчизняних виконавців. Застосування структурно-аналітичного методу дозволяє витримати логіку наукового дослідження, його структуру та сформувати загальні висновки. Наукова новизна роботи визначається зверненням до феномену українського вокального академічного мистецтва у його стадії зародження та подальшого еволюційного розвитку. Новим у статті постає і розкриття раніше невідомих фактів з творчого життя відомих українських співаків, а саме Миколи Іванова, Семена Гулака-Артемовського, Олександра Мишуги, Каміля Еверарді, Олександра Коробейченка, Анатолія Солов’яненка, Людмили Юрченко. Висновки. Генною основою українського академічного вокального виконавства постає всесвітньо відома творчість українських оперних співаків Миколи Іванова та Семена Гулака-Артемовського, які ще від середини ХІХ століття почали його ствердження та передачу нащадкам на найвищому професійному рівні. Найбільш своєрідними рисами, характерологічними особливостями вітчизняного вокального виконавства, у стадії формування феномену українського вокального мистецтва, постає його безперервний зв’язок з італійською вокальною традицією, а також українсько-італійські концертно-творчі відносини. Продовжувачами такого роду мистецьких звершень у ХХ столітті постали уславлені виконавці, а саме співаки і педагоги Олександр Мишуга, Каміль Еверарді, Олександр Коробейченко, Анатолій Солов’яненко, Людмила Юрченко та ін.

Посилання

1. Varvarcev, M. (2011). Life and scene of Nicholas Ivanov: The history of Ukrainians in the Italian Risorgimento. Ky`yiv: Muzy`chna Ukrayina [in Ukrainian].
2. Varvarcev, M. (1988). „Absolute first tenor” of the age of Belcanto. Kul`tura i zhy`ttya [in Ukrainian].
3. Glinka, M. (1952). Memoirs. Literaturnoe nasledie [in Russian].
4. Ivanov, N. (1987). Music Encyclopedia, 2 [in Russian].
5. Kaufman, L. (1981). Semen Hulak-Artemovsky. Ky`yiv: Muzy`ka [in Ukrainian].
6. Ly`senko, I. (1997). Dictionary of singers of Ukraine. Ky`yiv: Muzy`ka [in Ukrainian].
7. Maksakova, M. (1962). In good time. Sovetskaja muzyka, 10 [in Russian].
8. Savari, S. (2012). Teacher of Donetsk nightingale. Donec'k: DDMA іm. S. Prokof’єva [in Russian].
9. Tereshhenko, A. (2009). Anatoly Solovyanenko. Life and creativity. Ky`yiv: Ly`bid [in Ukrainian].
10. Ukrainian Music Encyclopedia, (2008–2016). Ky`yiv: IMFE im. M.T. Ry`l`s`kogo NAN Ukrayiny [in Ukrainian].
11. Czaruk, S. (2013). Vocal School of Ukrainian Professor Alexander Mishugi. Ukrayins`ka kul`tura: my`nule, suchasne, shlyaxy` rozvy`tku, 2, 153 – 156 [in Ukrainian].
12. Shevy`r`ov, S. (1934). Feedback about creativity. Teleskop, 1, 31 [in Ukrainian].
Опубліковано
2019-01-19
Номер
Розділ
Articles