СПЕЦИФІКА МОВИ ТА ФОРМОУТВОРЕННЯ ПАРТИТИ «MACKTOUB» А. НИЖНИКА


  • N. V. Bashmakova Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
  • O. M. Pasichnyj Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
Ключові слова: А. Нижник, баянна партита, жанри баянної музики, необароко, полістилістика, стилізація

Анотація

Мета дослідження полягає в аналізі партити «Macktoub» А. Нижника з позицій відповідності тенденціям розвитку жанру, виявлення специфіки формоутворення та стильових орієнтирів музичної мови автора та місця партитного жанру у творчості відомого українського композитора. Методологія дослідження формується від магістральної ролі застосування музикознавчого аналізу, який використовується для виявлення специфіки трактування жанру в партиті «Macktoub» А. Нижника. Наукова новизна. Загальні риси еволюції жанру партити в українській баянній музиці другої половини XX століття окреслені в наукових розвідках М. Булди, В. Єргієва, Я. Олексіва, А. Сташевського. Серед композиторів, які звертались до означеного жанру, автори згадують імена Володимира Зубицького, Анатолія Білошицького, Валерія Подвали, Юрія Шамо, Анатолія Гайденка та Артема Нижника. Його партита «Macktoub» є популярним твором концертно-конкурсного репертуару українських та зарубіжних баяністів-виконавців, але у науковому ракурсі цей твір досі не виступав у якості матеріалу дослідження. Отже, актуальність та наукова новизна статті зумовлена як творчими орієнтирами сучасної виконавської практики, так і необхідністю теоретичного осмислення творів, що нині репрезентують концертно-конкурсний репертуар баянного мистецтва України. Висновки. Партита «Macktoub» А. Нижника створена у відповідності до актуальних тенденцій сучасної баянної музики, що втілюється зокрема у використанні прийомів полістилістики, яка характерна для творчості композиторів епохи постмодерну. Специфіка музичної мови першої частини вказує на барокову стилізацію (на мотивному та тонально-гармонічному рівнях), а мова інших частин перекликається із творчістю відомого французького композитора-баяніста Ф. Анжеліса (що проявляється у використанні синкопованих та пунктирних ритмів у поєднанні зі змінними розмірами та частими тональними зіставленнями тематичного матеріалу).

Посилання

1. Yergiyev, I.D. (2006). Ukrainian «modern-bayan» as a phenomenon of worldwide art. Extended abstract of candidate’s thesis. Odesa: OdesSMA [in Ukrainian].
2. Kuzhelev, D.O. (2002). Artistic tendencies in development of academic bayan performance in second half of the XX century. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv: NatMAU [in Ukrainian].
3. Oleksiv, Y.V. (2011). Diversity of composer interpretation in bayan suite and partita. Zbirny`k naukovy`x pracz` molody`x vcheny`x Drogoby`cz`kogo derzhavnogo pedagogichnogo universy`tetu im. I. Franka, 1, 57–62 [in Ukrainian].
4. Oleksiv, Y.V. (2012). Display of tendencies in neo-baroque style in bayan partitas of Ukrainian composers. Naukovi zapy`sky` Ternopil`s`kogo nacional`nogo pedagogichnogo universy`tetu im. V. Gnatyuka, 2, 65–70) [in Ukrainian].
5. Pochernina, Y. (2015). Interview with A. Nyzhnyk. [Electronic resource]. Retrieved from http://belgf.ru/?p=26948 [in Russian].
6. Semeshko, A.A. (2009). Bayan and accordion art of Ukraine in the end of the XX – beginnind of the XXI century. Ternopil’: Bogdan [in Ukrainian].
7. Stashevskyj, A.Y. (2007). Big genres in Ukrainian music for bayan and accordion (tendencies on development in the last quarter of the XX century and at the beginning the XXI century). Lugansk: Poligrafresurs [in Ukrainian].
8. Holopova, N.V. (2001). Forms of musical compositions. Sankt-Peterburg: Lun’ [in Russian].
Опубліковано
2019-01-18
Номер
Розділ
Articles