ТЕМБР СТРУННИХ ІНСТРУМЕНТІВ У ПРОСТОРІ ХУДОЖНЬОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ МАКСИМА КОЛОМІЙЦЯ
Анотація
Метою статті є виявлення особливостей трактування тембру струнних інструментів в експериментальних творах Максима Коломійця, творча біографія якого насичена взаємодією виконавства, композиторської роботи та активного просування сучасної української музики. Багатогранна художня ерудиція автора відображена у його влучних та тонких коментарях про свою творчість, у формулюваннях своїх естетичних принципів і філософських поглядів. Наукова новизна презентованої дослідницької статті полягає у тому, що творчість цього композитора вперше висвітлена у сучасному музикознавстві у наданому аспекті, що дозволяє розгорнути подальші наукові розвідки стосовно тембрового експериментування у сучасні академічній українській музиці. Методи дослідження включають елементи порівняльного, функціонального та структурного підходів. Зазначені наукові методи дозволили виявити певну композиторську естетику щодо тембру порівняно з іншими авторами. Висновки. Найбільш характерні особливості трактування тембру Максимом Коломійцем відповідають провідним яскравим тенденціям тембрового мислення сучасного мистецтва і водночас мають особливу авторську позицію, яка полягає у філософічності музичного вираження, його витонченості та структурності, виявленні нового звучання тембру за рахунок артикуляції, динаміки та ритму, а також часовимірювального метру. У подібному трактуванні часу Максим Коломієць близький у своїх пошуках таким відомим французьким авторам як В. Денді, Ф. Леру, при цьому парадоксально поєднуючи нерегулярність та повторність ритмічних фігур. Особливого значення набуває художня діяльність виконавців твору, яка, згідно з висловлюванням композитора, доповнює процес створення музики. Специфічна творча робота з виявленням тембру дозволяє розглядати твір «Фігури світла» в аспекті нових художньо-виражальних можливостей інструментального полілогу.
Посилання
2. Hodyna, Y. (2009). The phenomenon of sonorant intonation in musical art: in search of a research method. Muzychne mystetstvo i kul'tura, 10 [in Russian].
3. Kostelianets, R. (2015). Conversations with Cage, Ad Margin. 400 [in Russian].
4. Makarenko, L. (2015). Folklore principles of Lev Kolodub's orchestral work. Vinnytsia: Nova Knyha, 220 [in Ukrainian].
5. Manafova, M. (2011). Timbre-coloristic properties of orchestral fabric in music of the second half of the 20th century. Extended abstract of candidate’s thesis. SPB [in Russian].
6. Mymryk, M. (2014). Some features of the timbre-expressive potential of the saxophone in the second half of the 20th – early 21st century, 4, 37-42 [in Ukrainian].
7. Mykhajlov, A.V. (1995). About designations and names in musical notes A.N. Scrybin. Nyzhehorodskyj skriabynskyj al'manakh, 119-152 [in Russian].
8. Radvylovych, A.Yu. Instrumentations for new music of the second half of the 20th century (on the example of chamber genres in the works of foreign composers 1960-1980). Extended abstract of candidate’s thesis. SPB [in Russian].
9. Savchuk, I. (2013). On some features of enriching the palette of means of expression and functions of the performer in Ukrainian chamber music of the late 20th – early 21st centuries, 106, 226-242 [in Ukrainian].
10. Stravynskyj, Y.F. Dialogues: memories, reflections, comments. Moscow: «Muzyka» [in Russian].
11. Usacheva, O. (2020). Timbre imitation in the works of Russian composers of the second half of the 20th century. Moscow: Manuskrypt [in Russian].
12. Shabunova, Y.M. On the functions of timbre in modern music. Extended abstract of candidate’s thesis. MSC [in Russian].
13. Maxim Кolomiiets, (2009). «Light figures» for oboe, violin, viola and piano. Score, 27 [in Ukrainian].
