АНСАМБЛІ МІДНИХ ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ ІТАЛІЇ XIII – XVII ст.


Ключові слова: Італія, мідні духові інструменти, кулісна труба, тромбон, ансамбль, Середньовіччя, Ренесанс, alta musique

Анотація

Мета статті – на основі аналізу стародавніх трактатів XV – XVI ст. та іконографічних джерел розкрити особливості формування інструментальних складів ансамблів мідних духових інструментів у музичній культурі Італії (Середньовіччя, Ренесанс, раннє Бароко). Завдяки дослідженню творчості мультиінструменталіста Венеційської республіки Зорці Тромбетта (1420-1503), засновника ансамблю alta musique венеційського дожа, аналізу двох трактатів для поздовжньої флейти та віоли да гамби Сільвестро Ганассі (1492-1565), дослідження творчих здобутків та специфіки діяльності інструментального ансамблю духових інструментів у соборі Святого Марка у Венеції під орудою Джіроламо Далла Каза (?-1601) та Джованні Бассано (1560/61-1617), аналізу композиторської спадщини Андреа Габріелі (1532/33-1585) і Джованні Габріелі (1554/57-1612), які писали музичні твори для ансамблю духових інструментів, розкриваються шляхи розвитку ансамблевого мистецтва гри на мідних духових інструментах у музичній культурі Італії XIII – XVII ст. Методи дослідження – історичний, порівняльний, структурно-функціональний, узагальнюючий. Новизна статті обумовлюється стрімкою активізацією історично-інформованого виконавства у сучасному музичному мистецтві. Висновки. Починаючи з діяльності трубачів-сигналістів на човнах венеціанської флотилії, їх музичні виступи у припортових містах, поява більш досконалих мідних духових інструментів, а саме – кулісної труби та тромбона, стали одною з передумов появи ансамблів гучної музики у містах-державах Італії, з використанням їх у різних сферах і жанрах придворно-церемоніальної та церковно-обрядової музики. Розвинуте мистецтво гри в ансамблі духових інструментів в італійській музичній культурі в епоху Середньовіччя, Ренесансу та раннього Бароко сприяло подальшому розповсюдженню ансамблів гучної музики у музичних культурах західно-європейських країн.

Посилання

1. Boghdanov, V.O. (2000). History of wind music art from ancient times to the beginning of the 20th century. Xarkiv: Osnova [in Ukrainian].
2. Laptaev, R.G. (2005). The art of orchestral-ensemble playing trombone. Extended abstract of candidate’s thesis. RGPU im. A. Gercena [in Russian].
3. Levin, S. (1973). Wind instruments in the history of musical culture. L.: Muzyka [in Russian].
4. Mozer, G. (1972). Music of the medieval city. L.: Muzyka [in Russian].
5. Proskurin, S.G. (2005). Trumpet in the Baroque Era: Instrumentation, repertoire, performing traditions. Candidat’s thesis. Rostov state conservatory im. S.V. Rachmaninov [in Russian].
6. Hazanov, N.I. (2009). Ancient treatises on the art of playing the flute: S. Ganassi, J.M. Otteter, I.G. Tromlitz. Candidat’s thesis. Moskovskaja gos. konservatorija im. P.I. Chajkovskogo [in Russian].
7. Bassano, G. (1585). Ricercate, passaggi et cadentie per potersi esercitar nel diminuir terminatamente con ogni sorte d`istrumento. Venice: Giacomo Vincenzi & Ricciardo Andimo, 23 [in Italian].
8. Bassano, G. (1890). Motetti, Madrigali et Canzoni francese [sic], di diversi eccell. autori a 4, 5 et 6 voci. Diminuiti per sonar con ogni sorte di stromenti et anco per cantar con semplici voce. Venice: Giacomo Vicenti, 52 [in Italian].
9. Baroncini, Rodolfo. (2004). Zorzi Trombetta and Band of Piffari and Trombones of the Serenissima. Historic Brass Society Jornal, 16, 1-17 [in English].
10. Baroncini, Rodolfo. (2002). Zorzi Trombetta da Modon and the Founding of the Band of Piffari and Tromboni of the Serenissima: New Documentary Evidence. Historic Brass Society Jornal, 14, 59-82 [in English].
11. Bowles Edmund, A. (1954). Haut and bas: the grouping of musical instruments in the Middle Ages. In: Musica disciplina, 8, 115-140 [in English].
12. Casa Girolamo Dalla. (1584). Il vero modo di diminuir, con tutte le sorti stromenti. Di fiato, & corda, & di voce humana. Libro Secondo. Venice: Angelo Gardano, 51 [in Italian].
13. Dalla Casa, Girolamo. (1985). Di Bianca Maria Antolini. Dizionario Biografico degli Italiani, 31. URL: http://www.treccani.it/enciclopedia/girolamo-dalla-casa (Last accessed: 22.07.2021) [in Italian].
14. Guion David M. Wind bands in towns, courts, and churches from the middle ages to the baroque, 1-43. URL: https://libres.uncg.edu/ir/uncg/f/D_Guion_Wind (Last accessed: 02.07.2020) [in English].
15. Jahn, Fritz. (1925). Die Nürnberger Trompeten und Posaunenmacher im XVI Jahrhundert. Archiv f. Musikwissenschaft, 23-52 [in German].
16. Kurtman, Jeffrey G. (2016). Civic Identity and Civic Glue: Venetian Processions and Ceremonies of the Sixteenth and Seventeenth Centuries. Yale Journal of Music & Religion, 2, 49-76 [in English].
17. Rastall, Richard (2004). The Minstrels and Trumpeters of Edward IV: Some Further Thoughts. Plainsong and Medieval Music, 13 (2), 163-169 [in English].
18. Selfridge-Field, Eleanor (1994). Venetian Instrumental Music from Gabrieli to Vivaldi. Courier Corporation, 411 [in English].
19. Tinctoris, J. Libri quinque de inventione et usu musice, quos Johannes Tincotoris brabantinus, iurisperitus, poeta, musicusque prestantissimus, anime beatissime Martini Tinctoris, patris eius quamplurimum honorandi, conscribendo dicavit. URL: https://earlymusictheory.org/Tinctoris/texts (Last accessed: 16.08.2021).
Опубліковано
2021-12-30
Як цитувати цю статтю:
Slupskiy, V., & Slupskaya, N. (2021). АНСАМБЛІ МІДНИХ ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ ІТАЛІЇ XIII – XVII ст. Музикознавча думка Дніпропетровщини, (21), 357-376. https://doi.org/https://doi.org/10.33287/222151
Номер
Розділ
Articles