КОМПОЗИЦИОННЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПРОИЗВЕДЕНИЯ «NUÉE ARDENTE» ВИНСЕНТА ДАВИДА

Анотація

Метою статті є розгляд індивідуальних композиційних особливостей твору «Nuée Ardente» для саксофона та фортепіано французького саксофоніста та композитора Вінсента Давіда. Методи дослідження формуються на теоретичних засадах, серед них методи інтонаційного, жанрово-стильового, цілісного семантичного аналізу музичних творів. Також використовуються виконавський та узагальнюючий методи. Твори Вінсента Давіда часто виконують на міжнародних конкурсах, але творчість композитора досі не ставала предметом дослідження у наукових працях, що зумовлює новизну теми. Розглянута у статті композиційна будова твору «Nuée Ardente» спрямована на розуміння формотворчих закономірностей при виконанні твору. Висновки спрямовані на розкриття всієї багатогранності виконавських можливостей у творах для саксофону Вінсента Давіда. Композитор застосовує новітні методи гри, де основною метою є передача художнього образу звуковою палітрою, для цього він використовує різні прийоми звуковидобування, наприклад, слеп, обертони, акорди тощо. Композиція «Nuée Ardente» поєднує академічну манеру виконання з імпровізаційністю, звукозображальну техніку, лейтмотивність, сучасні прийоми гри на саксофоні, використання поліритмії, співставлення тематичного матеріалу тощо. У творі «Nuée Ardente» автор використовує концентричну форму, центром якої становиться середній ліричний розділ. Найбільшу увагу в ньому композитор приділяє звуковій колористиці. Обрамляє його контрастний за характером розділ, який сповнений яскравими та ефектними виконавськими прийомами. Арка між вступом та кодетою замикає музичну форму цього твору. Таким чином, композитор створює єдність та неподільність композиції. Програмність кожного розділу допомагає виконавцям передавати авторський задум.