РЕЖИСЕРСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ У СУЧАСНОМУ ПРОСТОРІ

Анотація

Метою статті є вияв нових креативних режисерських ідей у візуальних видах мистецтва, що передбачає впровадження новітніх сучасних технічних засобів з урахуванням індивідуальних рис постановника.  Для досягнення даної мети використовуються наступні методи дослідження: порівняльно-історичний метод, метод співставлення, методи спостереження та узагальнення, а також описово‑аналітичний підхід. Зазначені наукові методи підкріплені певними прикладами, що дозволить більш ґрунтовно зрозуміти специфіку режисерської інтерпретації в кінематографії, театральному та естрадному мистецтві, при втіленні авторської музично-сценічної композиції. Наукова новизна пропонованої дослідницької статті полягає у розширенні уявлень про місце і роль режисера з його креативними ідеями в реалізації авторського задуму. В роботі акцентуються відмінності режисури естрадних постановок від усіх інших і на рівні зовнішнього фактору, і також на рівні особливостей драматургії. Висновки. На сучасному етапі кожне дійство вимагає первісної ролі режисера заради створення дійсно ефектного, яскравого видовища, що запам’ятовується. Режисер постає як співавтор, йому підкорюються всі учасники вистави; він корегує багатьма технічними прийомами з урахуванням окремих деталей. Від комунікативних здібностей режисера, індивідуально-психологічного підходу до кожної особистості залежить створення належної творчої атмосфери. Завдяки цьому учасники можуть приймати на себе режисерську функцію, керуючись осмисленням поставлених завдань, накопиченим досвідом, професіоналізмом, грамотністю, спираючись на власну інтуїцію. Такий творчий тандем актора і режисера найбільш повно розкривається в мистецькому проєкті, де гармонійно співіснують автор – інтерпретатор – режисер – співак в одній творчий особі.