КИТАЙСЬКА ОРГАННА МУЗИКА ХХ – ХХІ ст.: ЗАХІДНІ КООРДИНАТИ ТВОРЧОСТІ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ДІАЛОГУ КУЛЬТУР

Анотація

Мета статті – визначення особливостей органної творчості китайських композиторів в контексті її діалогічних відносин з західно-європейською органною музикою в ретроспективно-перспективному дискурсі. Методологія наукової розвідки представляє поєднання історико-культурного, жанрового, стильового та також компаративного методів аналізу, сукупність яких дозволяє визначити особливості побутування китайської органної музики та перспективи її подальшого розвитку. Наукова новизна роботи обумовлена відсутністю музикознавчих робіт, в яких би розглядалася органна творчість китайських композиторів та виконавців всупереч зростаючому інтересу українських дослідників до китайської музичної творчості в цілому. Висновки. Китайська органна музика увійшла до фази активного розвитку у другій половині ХХ століття, у зв’язку з процесом культурної глобалізації та вестерналізації музичної творчості. Стрімкий злет органної культури пов’язаний з появою органа наприкінці ХХ століття у світських закладах Гонконга, Пекіна, Гуанчжоу, Шанхаю, Уханя та інших крупних міст. Знаходячись в річищі світового процесу розвитку органної музичної культури, сучасна китайська органна музика виявляє свої індивідуальні якості, пов’язані з феноменом діалогу культур. Органний фонд китайської музики складається переважно з музичних творів з релігійно-філософським забарвленням, творів ретроспективного напряму, композицій з використанням орієнтального тематичного матеріалу, опусів, в яких органний тембр поєднується з національними китайськими інструментами тощо. Серед китайських композиторів, які пишуть музику для органа називаються Чан Ка-Нін, Челсі Чен, Чень І, Томас Обо Лі, Чен Циган, Мань Чін Ю, Ван Ан-Мін, Куй Дун, Веньчен Цинь, Пей Лунь Віки Чан. Щодо виконавської сфери органної культури Китаю, виділяється постать органістки Юан Шен, яка всіляко підтримує розвиток цього музичного напряму в країні. Разом з тим виказується занепокоєння щодо майбутнього органного виконавства в Китаї, зважаючи на відтік досвідчених китайських кадрів у країни з більш розвиненою органною інфраструктурою та міцнішими органними традиціями.