КОМУНІКАЦІЯ МІЖ МУЗИКАНТАМИ І ТАНЦЮРИСТАМИ НА ПРИКЛАДІ РЕГІОНАЛЬНИХ ПРАКТИК У СЛОВАЧЧИНІ

Bernard Garaj

doi:10.33287/222134

Bernard Garaj Університет ім. Костянтина Філософа (Нітра, Словаччина) https://orcid.org/0000-0002-8740-6761

Ключові слова: комунікація між музикантами і танцюристами, волинка, смичкові оркестри, типи ритмічного супроводу, темп, драматургія танцювального складу, замовлювані пісні (rozkazovačky)

Анотація

Мета статті – дослідження найбільш характерних особливостей комунікації між музикантами і танцюристами на прикладі регіональних практик у Словаччині. Методи дослідження. У презентованій статті використано системно-функціональний, історичний, компаративний методи розробки наукового матеріалу. Наукова новизна представленої роботи полягає в тому, що вперше у словацькому музикознавстві максимально детально досліджено унікальну музично-танцювальну виставу, що була створена в пастушому середовищі Центральної Словаччини. Вона має назву rozkazovačky (замовлювані пісні) і являє собою найбільш вагому, значну форму взаємодії між танцюристами/співаками та музикантами. Висновки. Характер та хід виконання народних танців багато в чому визначається взаємодією музикантів та танцюристів. Він несе у собі характерно виразні атрибути неформального соціального спілкування, тоді як спектр різних вербальних чи невербальних знаків перебуває під фундаментальним впливом того факту, що він пов’язаний із засобами музичного і танцювального художнього висловлювання. У традиції словацького народного танцю цей найбільш характерний безперервний діалог можна визначити у напрямку від музикантів до танцюристів, наприклад, у різних формах та способах підтримки ритміки у сфері сольної чи ансамблевої гри, а також у драматургії танцювальних декорацій. Навпаки, танцюристи мають максимально домінуючий вплив на форму танцю.

Посилання

1. Plicka, K. Eva Studeničová spieva. Matica slovenská Martin, 1928 [in Slovak].
2. Ambrózová, J. Klasifikácia modelov rytmického sprievodu v sláčikových ľudových hudbách na strednom Slovensku. In: Tyllner, L. – Skovajsa, O. – Vaňková, H. (Ред.): Towards a Typology of Traditional Music. Praha, 2017, С. 11-28 [in Czech].
3. Botík, J. Slavkovský, P. Encyklopédia ľudovej kultúry Slovenska. VEDA Bratislava, 1995 [in Slovak].
4. Černíčková-Silná, K. Verbunk na současném Uherskohradišťsku – funkce a význam. In: Stavělová, D. – Traxler, J. – Vejvoda, Z. (eds): Prostředí tance. Hranice identity a jejich překračování. NIPOS Praha 2008. С. 213-246 [in Czech].
5. Dúžek, S., Garaj, B. Slovenské ľudové tance a hudba na sklonku 20. storočia. Ústav hudobnej vedy Slovenskej akadémie vied Bratislava, 2002 [in Slovak].
6. Elschek, O. Slovenské ľudové hudobné nástroje včera a dnes. Ústredie ľudovej umeleckej kultúry, Bratislava 2020 [in Slovak].
7. Garaj, B. Gajdy a gajdošská tradícia na Slovensku. Ústav hudobnej vedy Slovenskej akadémie vied Bratislava, 1995 [in Slovak].
8. Michalovič, P. Krútivé tance na východnom Slovensku z hľadiska rytmického sprievodu. Slovenský národopis 44, 1996, номер 4, С. 449-453 [in Slovak].
9. Skraková, B. Čardáš – historický vývin v spoločensko-kultúrnych kontextoch. In: Stavělová, D. – Traxler, J. – Vejvoda, Z. (Ред.): Prostředí tance. Hranice identity a jejich překračování. NIPOS Praha 2008. С. 213-246 [in Czech].
10. Stavělová, D., Traxler, J., Vejvoda, Z. (eds): Prostředí tance. Hranice identity a jejich překračování. NIPOS Praha 2008. С. 213-246 [in Czech].
11. Stepputat, K., Seye, E. Introduction. Choreomusical Perpectives. The World of Music. (New Series), vol 9, 2020, 1, Choreomusicology I – Corporeality – Social Relations. P. 7–24 [in English].
12. Dúžek, S. Ľudový tanec. In: Slovensko. Európske kontexty ľudovej kultúry. VEDA Bratislava 2000, С. 323-339 [in Slovak].