ДО РОЛІ ТРАДИЦІЙНОЇ ПІСНІ У ПРОЦЕСІ КОМУНІКАЦІЇ В НАШ ЧАС. ДОСВІД ІЗ СЕРБІЇ


  • Jelena Jovanovic Інститут музикознавства Сербської академії наук та мистецтв (Белград, Сербія) https://orcid.org/0000-0003-0916-9315
Ключові слова: неотрадиціний спів, Сербія, музична структура, музична комунікація, процес навчання, музична спадщина

Анотація

Метою статті є виявлення, опис та аналіз основних явищ у ході комунікативних процесів під час передачі традиційних пісень, а також змін, які вони отримують у своєму новому житті в сучасному контексті. Робота сконцентрована на нео-традиційному підході до народного співу та заснована на власному багаторічному досвіді автора як учасника-спостерігача у співі (сольному та ансамблевому) й практичного викладача сербського традиційного співу. Методологія, застосована у дослідженні, базується насамперед на спостереженні та порівнянні, а також зверненні до відповідної етномузичної літератури. Наукова новизна пропонованого дослідження демонструє різні рівні комунікації у трьох категоріях систем, у яких викладалися традиційні пісні в Сербії – у Белграді та двох невеликих містах Топола та Больєвац: інституціоналізовані, неінституціоналізовані та частково інституціоналізовані, зі своїми перевагами та недоліками. У цих межах виділяються чотири сфери спілкування: 1) між педагогом/носієм традиції/модератором та учнями; 2) серед самих школярів усередині групи; 3) між учнями та їх споконвічним суспільством; 4) між учнями та їх аудиторією. Висновки. Виявлено, що комунікативні процеси у цих сферах відбиваються не лише на якості співів, а й у елементах музичної структури, які, зрештою, свідчать про певні самобутні моменти у процесі спілкування. Нарешті, елементи спілкування між самими співаками, а також між співаками та їхньою спільнотою призводять до повернення традиційної музики у повсякденне життя, що, можливо, розглядається як найважливіша частина етномузикологічної роботи.

Посилання

1. Ambrazevičius, R. (2020). Embodiment in the Context of the Transmission of Vocal Tradition. School of Traditional Music. Poland, Res Musica, 12, 75–93 [in English].
2. Благојевић, Г. (1999). Савремена рецепција традиционалне српске народне музике као елемент етничког идентитета / Универзитет у Београду, Филозофски факултет, Одељење за етнологију и антропологију, Београд [in Serbian].
3. Bochkareva, O.V. (2008). Development of empathy in didactic dialogue. Jaroslavskij pedagogicheskij vestnik, № 2, 13–17 [in Russian].
4. Bryce-Tillman, J. (2000). Promoting Well-Being through Music Education. Philosophy of Music Education Review, 8 (2), 89–98 [in English].
5. Grozdew-Kołacińska, W., Drozd, B. (2017). Śpiew tradycyjny – modele edukacji. Doświadczenia serbskie i polskie. Lublin: Warstaty kultury [in Polish].
6. Zakić M., Nenić I. (2012). World music u Srbiji: eluzivnost, razvoj, potencijali. Etnoumlje. P. 166–171 [in Serdian].
7. Jovanovich, E. (2017). Reflections on the role of a vocal teacher in maintaining traditional singing skills in modern times. Muzykal'naja kul'tura i obrazovanie: innovacionnye puti razvitija. Jaroslavl', JaGPU, 162 [in Russian].
8. Jovanovich, E. (2019). Non-Institutional and Institutional Learning and Transmission of Traditional Songs: Experiences from Serbia. Muzykal'naja kul'tura i obrazovanie: innovacionnye puti razvitija. Jaroslavl', JaGPU, 65–67 [in Russian].
9. Jovanović, J. (2010). Questioning the Possibility of Revitalizing Traditional Rural Songs in Topola, Serbia. Applied Ethnomusicology: Historical and Contemporary Approaches, 161–179 [in English].
10. Јовановић, Ј. (2003). Сеоска музика у српским градовима и два супротна поимања лепог у њеној публици. Човек и музика. Београд: Ведес, 541–546 [in Serbian].
11. Караклајић, Вишња, Народна песма као лични изазов, Саборник 2016, 19 [in Serbian].
12. Kuzmich, A. (2010). «Not a Revival, a Tradition of Revivals: Reinterpreting Georgian Traditional Polyphonic Practices through the Ensemble». MUSICultures 37, 145–158 [in English].
13. Панић Кашански, Д. (2003). Коме је секунда данас лепа. Човек и музика. Београд: Ведес, С. 527–539 [in Serbian].
14. Pettan, S. (1995). Uloga znanstvenika u stvaranju pretpostavki za suživot: Ususret primijenjenoj etnomuzikologiji. The role of the scholar in the creation of grounds for co-existence: Towards applied ethnomusicology, 32 (2), 217–234 [in croatian].
15. Петровић, А. (2005). Аналогија и ентропија. Филозофија природе и хармоније Лазе Костића и Косте Стојановића, Нови Сад: Матица српска [in Serbian].
16. Popadić Milan Čiji je Mikelanđelov David? (2012). Baština u svakodnevnom životu, Centar za muzeol. i heritologiju Filozofskog fakulteta Univerziteta u Beogradu [in Serbian].
17. Попадић, М. (2016). Глас са друге стране сећања: традиционална песма на сцени – музејски експонат или животно искуство. Саборник, 17–19 [in Serbian].
18. Ranković, S. (2017). Pedagogika śpiewu tradycyjnego w Serbii: przykłady z osobistego doświadczenia w edukacji formalnej. Śpiew tradycyjny – modele edukacji. Doświadczenia serbskie i polskie, 15–26 [in Polish].
19. Ranković, S. (2019). The role of formal music education in the process of professionalisation of rural traditional singing in Serbia. Music and dance in Southeast Europe: New scopes of research and action, (eds. L. Mellish, N. Green, M. Zakić), Belgrade, 179–184 [in English].
20. Richter, P. (2010). Musical Traditions: Discovery, Inquiry, Interpretation, and Application, XXVI European Seminar in Ethnomusicology Institute of Musicology, Budapest: HAS, Research Center for Humanities [in English].
21. Francak, P. (2017). W muzyce tradycyjnej nie ma Pavarottiego; Rzeczpospolita wywiad Jan Bernad [in Polish].
Опубліковано
2021-12-30
Як цитувати цю статтю:
Jovanovic, J. (2021). ДО РОЛІ ТРАДИЦІЙНОЇ ПІСНІ У ПРОЦЕСІ КОМУНІКАЦІЇ В НАШ ЧАС. ДОСВІД ІЗ СЕРБІЇ. Музикознавча думка Дніпропетровщини, (21), 145-159. https://doi.org/https://doi.org/10.33287/222133
Номер
Розділ
Articles