ВЕСІЛЬНІ МЕЛОДІЇ «СЕРЕДНЬОДНІПРОВСЬКОГО НАБОРУ» В АРЕАЛІ ДНІПРОВСЬКИХ ПОРОГІВ

Anastasia Lyubimova

doi:10.33287/222132

Anastasia Lyubimova Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки https://orcid.org/0000-0003-1313-9047

Ключові слова: народні пісні, південь України, Дніпровські пороги, традиційна культура зон пізнього заселення, традиційне весілля, весільна тирадна форма, пісенна строфа

Анотація

Сільська пісенна культура півдня України почала формуватися від середини ХVІІ століття з суми традицій, перенесених переселенцями з різних територій – як історичних українських, так і інших етнічних земель. Цей процес активно проходив протягом трьох останніх століть. Складні міграційні процеси вплинули на формування місцевої народної культури, яка увібрала в себе (і частково синтезувала) традиції, притаманні первинним теренам, звідки походили новопоселенці. Провідними обрядовими жанрами, які збереглись у пам’яті респондентів до нашого часу, є пісні, що супроводжували зимовий обрядовий цикл та весільний ритуал. Мета статті – охарактеризувати побутування весільного обряду на територіях, розташованих уздовж дніпровських порогів, визначити типологію пісень, що супроводжують обрядові дії, установити поширені ритмосилабічні типи наспівів та виявити їх локальні особливості. Методи та матеріал дослідженння: наукової розвідки, а саме – експедиційні матеріали Лабораторії фольклору та етнографії Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, матеріали нотних зібрань з окресленого регіону. Методи: історичний, етнографічний, структурно-аналітичний, що дозволяють структурувати матеріал статті та сформулювати висновки. Наукова новизна роботи полягає у розширенні та доповненні відомостей про народну пісенну культуру весільного обряду з малодосліджених теренів України, а також у виявленні особливостей місцевої традиції. Висновки. Весільний обрядовий цикл ще до 1970-х років перебував у активному вжитку місцевого сільського населення та відносно повно зберігся в пам’яті респондентів до сьогодні. За сучасними етнографічними відомостями, зафіксованими в терені, можливо реконструювати основні етапи ходу обряду. Питомий пісенний репертуар представляють кілька типових мелодій, характерних для Середньої Наддніпрянщини, що належать до так званого «середньодніпровського набору» (за І. Клименко). Він включає чотири мелоформи (тирадні та строфічні), оперті на дві ритмовіршові моделі – 6-дольну формулу та формулу 5+3. Зрідка «оздобою» репертуару виступає мелотип з рефреном «рано-рано». Дослідження розширює кордони побутування цих типів на південь від їх основного ареалу – приєднуючи до нього зону, розташовану уздовж дніпровських порогів.

Посилання

1. Burkhovich, H. (Ed.). (1994). Wedding. (Methodical lover, scenario Dnipropetrovsʹk. 37 [in Ukrainian].
2. Honcharenko, O. (2010). Rituals of the genre of Sumy region: geography of the main rhythmotypes. Problemy etnomuzikolohiyi: Zbirnyk naukovykh prats, 5, 31-42 [in Ukrainian].
3. Danyleyko, I. (2019). Dosvid of reconstruction of typical funny melodies for the scintillating texts of the 19th century from the outskirts of Nizhyn, recorded by O. Malinka. Problemy etnomuzikolohiyi: Zbirnyk naukovykh prats, 14, 106 [in Ukrainian].
4. Danyleyko I. (2013). Special features of the mode of organization of weighty music of the lower Desnya (Chernigivshchyna). Triopic melodies in six-sided compositions. Problemy etnomuzikolohiyi: Zbirnyk naukovykh prats, 8, 155-163 [in Ukrainian].
5. Kabuzan, V. (1976). Settlement of Novorossia (Yekaterinoslav and Kherson provinces) in the 18th - first half of the 19th century (1719-1858). Moscow. 1-2 [in Russian].
6. Klymenko, I. (2019). The macrorealogia of the words of the Yano-Baltsky melomasiv is powerful. Problemy etnomuzikolohiyi: Zbirnyk naukovykh prats, 14, 7-48 [in Ukrainian].
7. Klymenko, I. (2020). Ritual melodies of Ukrainians in the context of words in early traditional baltic music: typology and geography, Kyiv. Monograph [in Ukrainian].
8. Klymenko, I. (2020). Ritual melodies of Ukrainians in the context of words in early traditional baltic music: typology and geography, 2, 100 [in Ukrainian].
9. Klymenko, I. (2014). Ukrainian wedding tirades on a six-fold basis. Ethnomuzika: collection of articles and materials, 33, 31–53 [in Ukrainian].
10. Korzh, N. (1842). Oral narration, a former Zaporozhian, a resident of the Yekaterinoslav province and district, the village of Mikhailovka, Nikita Leontyevich Korzh. Odessa, 112 [in Russian].
11. Kapitan Pavlovych, V. (Ed.) (1862). Materials for geography and statistics of Russia, collected by officers of the General Staff. Ekaterinoslavskaya province. St. Petersburg, 13-14 [in Russian].
12. Murzina, O., Ivanytsʹkyy, A. (1995). Ukrainian long song in the aspect of the historical hour. Collection of scientific and scientific-methodical foremen of the Department of Folklore and Ethnography KDIK. Kyiv, 13-30 [in Ukrainian].
13. Pshenichkina, G, Lyubimova, A. (Ed.). (2016). Folk songs of Dnipropetrovsk region. Vol.1. Tomakivs'kyi district. Dnipro: Lira. 56 [in Ukrainian].
14. Pshenichkina, H., Lyubimova, A. (Ed.). (2019). Folk songs of Dnipropetrovsk region. Vol. 2. Petropavlivsʹk district. Dnipro. 164 [in Ukrainian].
15. Novikova, L. (2019). Regional regional and university-local types of formula-based social traditions of Slobidschina. Problemy etnomuzikolohiyi: Zbirnyk naukovykh prats, 14, 119 [in Ukrainian].
16. Osadcha, V. (1999). Rhythmic and structural typology of the Vesil folklore of Slobozhanshchina. Culture of Ukraine, 5, 115-121 [in Ukrainian].
17. Pshenichkina, H. (2020). Geographic interregional traditions of musical folklore in the territory of the right-bank Cherkasy region (behind the ritual cycles). Kiev. 150. [in Ukrainian].
18. Pshenichkina, H. (2017). Wedding tirades with verse 5 + 3 in the Right-Bank Cherkasy region. Tradicija ir Dabartis. Klaipėda, 125-147 [in Ukrainian].
19. Pshenichkina, H. (2015). Vesilny tirades of the Right-Bank Cherkasy region from 6–7-warehouse base: special features of compositing. Problemy etnomuzikolohiyi: Zbirnyk naukovykh prats, 10, 81–103 [in Ukrainian].
20. Romantsov, V. (2005). Ukraintsi on the same lands (XVIII - ear of XXI century) V. 2. 200 [in Ukrainian].
21. Semenov, V. (Ed.). (1910). Russia. Full geographic description of our Fatherland. V. 14, 1-9 [in Russian].
22. Skazhenik, M., Chukhno, T. (2021). Recordings of Musical Folklore in Mykolaivshchyna: Expedition of Regularities and Standard of Tradition between XX - XXI century. Musical thought of Dnipropetrovschia, 21, 52-76 [in Ukrainian].
23. Sopilka, T. (2009). Styles of interpretation of weighty compositions-tirades in Poltava region. Problemy etnomuzikolohiyi: Zbirnyk naukovykh prats, 4, 117-131 [in Ukrainian].
24. Tereshchenko, N. (1996). Songs of the wedding ceremony of the Kirovograd region. Kirovohrad, 187 [in Ukrainian].
25. Tereshchenko, O. (2009). Vesіlny naspіvi in front of the steppe Right Bank (rhythmic structure and mode of geography). Problemy etnomuzikolohiyi: Zbirnyk naukovykh prats, 4, 97-116 [in Ukrainian].
26. Tereshchenko, O. (2015). Central Ukrainian vellny melotype V4452 on terraces of growing population. Problemy etnomuzikolohiyi: Zbirnyk naukovykh prats, 10, 39–65 [in Ukrainian].
27. Tyurikova, O. (2005). Musical folklore for Donbas: funny songs. Donetsk: Yugo-Vostok. 440 [in Ukrainian].
28. Tyurikova, O. (2009). Musical folklore for Donbas: f calendar rituals of Donetsk and sumy regions. Donetsk: Yugo-Vostok. 341 [in Ukrainian].
29. Yavornitsky, D. (2005). Zaporizhzhya in the surplus of the old-fashioned goods and transfers to the people. Dnipropetrovsk: «ART-PRES», 264 [in Ukrainian].
30. Bozhychі. «The dawn is clear from the sky». Stack., Abstract by Susanni Karpenko, Illi Fetisova. Kyiv: Lavina music, 2004.
31. Bozhychi. «Out of Time». Ukraine: Lavina Music, 2021.