КЛАСИФІКАЦІЯ ФОЛЬКЛОРНИХ ТРАДИЦІЙ ТА ВИВЧЕННЯ НАРОДНОЇ ПІСЕННОСТІ СХОДУ УКРАЇНИ І СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ

Анотація

Мета статті – узагальнити сучасні уявлення про класифікацію фольклорних традицій, використати подібність типових ознак побутування фольклору для подальшого ґрунтовного вивчення народної пісенності Слобожанщини та Середньої Наддніпрянщини. Методологія наукової розвідки спирається на історичний, культурологічний, комплексний та системний підходи до розгляду феномену фольклорної традиції в історико-культурному контексті. Спеціальні музикознавчі та методи етномузикології, зокрема методи структурної типології та жанрово-стильового аналізу використані задля характеристики жанрової системи музичного фольклору. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше а) було вирізнено спільні умови побутування фольклору Сходу України та Середньої Наддніпрянщини, доведено їх належність до традицій пізнього компактного заселення на територіях історико-географічного типу утворення; б) узагальнено підстави та наукові засади визначення типу фольклорної традиції Сходу України та Середньої Наддніпрянщини як новопоселянської, а саме – інтегрованої із кількох витокових локальних традицій окремих груп поселенців. Висновки. Фольклорні традиції як історико-культурні та етнічно означені утворення розрізняються за такими ознаками: масштабом, характером територіального утворення, з домінуючим етнічним компонентом та етноконтактні, автохтонні і діаспорні (маргінальні), серед них провідною ознакою виступає характер заселення. Інший критерій – схильність до новоутворень, він розрізняє новопоселянські традиції пізнього компактного формування як такі, що інтегровані з кількох локальних традицій: Слобожанщина, Середня Наддніпрянщина. Форми побутування фольклорної традиції – активна, активізована або пасивна зумовлюють продуктивність її існування й природність трансмісії. Виявлено, що нині на території корінного існування традиції Слобожанщини, Середньої Наддніпрянщини, серед її носіїв домінує активізована форма побутування фольклорної традиції. Науково-творча реконструкція регіонально означеного стилю виконання представлена у традиціях, що розглядаються, студентськими і аматорськими фольклорними ансамблями. Набуло подальшого розвитку положення про цілісність сучасної фольклорної традиції на Сході України та Середній Наддніпрянщині, зокрема завдяки процесам консервації обрядового фольклору та інтонаційній активності пісенної лірики. Сучасні зміни в жанровій системі музичного фольклору географічно суміжних традицій свідчать про її трансформацію, нецентралізованість і функціональну нестабільність. Замість «стрижньового» провідного жанру, як це властиво автохтонній традиції, новопоселянську маркує домінування стилістики пісенної лірики.