АКУСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ У ЛИТОВСЬКОМУ ТРАДИЦІЙНОМУ «ПОЛЬОВОМУ» СПІВІ

Rytis Ambrazevičius

doi:10.33287/222129

Rytis Ambrazevičius Каунаський технологічний університет https://orcid.org/0000-0002-6144-2828

Ключові слова: акустика, народні пісні, мелодика, «польовий» спів, звуковидобування, формантна техніка, співоча форманта

Анотація

Метою статті є ознайомлення з результатами наукових досліджень слухових особливостей художнього спілкування у литовському «польовому» співі, які є перспективними у подальшому розвитку литовської етномузикології. Методи дослідження. Для детального вивчення обраної теми використовується інтегративна методика, що поєднує такі підходи як історичний, теоретичний, порівняльний методи дослідження наукового пізнання. Наукова новизна презентованої статті полягає в тому, що вперше у литовській етномузикології розглядається феномен саме «польової» народно-пісенної традиції, присвячений розвитку акустичних наукових досліджень пісенного фольклору. Висновки. Формантне налаштування звуковидобування народних співаків застосовується у випадку «співу на відкритому повітрі», що робить своєрідну вокальну техніку більш «економічною» з погляду вокальних зусиль, тоді як при «співі у приміщенні» економія вокальної техніки не здається настільки ж важливою. У проаналізованих зразках співу «на відкритому повітрі» спостерігається активне посилення спектрів у формантному діапазоні співака. Це явище більш сильніше виявлене у чоловічому співі, аніж у жіночому. Таким чином, тенденція звуковидобування народних співаків є такою ж, як і в оперних вокалістів. Узагальнюючи наукові результати відзначимо, що формантна техніка плюс форманта співака використовуються задля посилення та «проектування» голосів у режимі «співу на відкритому повітрі». Перспективами означеного наукового дослідження є максимальність спроби впровадження у практику сучасних науково-дослідницьких робіт, присвячених питанням поширення голосу на великі відстані, що є особливо чутливим у певних випадках традиційної музичної культури, де, наголосимо, художньо спілкуються окремі музиканти-співаки чи групи співаків, що віддалені один від одного.

Посилання

1. Ambrazevičius R. Formant Technique in Traditional Singing. R. Astrauskas (ed.). Ritual and Music. Vilnius: Lithuanian Academy of Music, 1999. P. 122–128.
2. Ambrazevičius R. Singing Indoors and Singing Outdoors: Formant Tuning. Moo Kyoung Song (ed.). 13th International Conference for Music Perception and Cognition. 5th Conference of Asia-Pacific Society for the Cognitive Sciences of Music. ICMPC - APSCOM 2014 Joint Conference. Book of Abstracts. Seoul: College of Music, Yonsei University, 2014. P. 255–256.
3. Ambrazevičius R. Formant Tuning: Dependence on ’Indoors’/’Outdoors’ Mode in Lithuanian Traditional Singing. J. Iwarsson, S. L. Thorsen (eds.). Pan-European Voice Conference 2019. Voicing Science and Experience. Book of Abstracts (PEVoC 13, August 27 – August 30, 2019, Copenhagen, Denmark). Copenhagen: University of Copenhagen, 2019. P. 9.
4. Budrys R. & R. Ambrazevičius. On the Singer's Formant in Lithuanian Traditional Singing. I. Ali-MacLachlan, J. Hockman (eds.). Proceedings of the 9th International Workshop on Folk Music Analysis (FMA2019), 2nd-4th July 2019. Birmingham, UK: Birmingham City University, 2019. P. 49–54.
5. Četkauskaitė G. (ed.). Lietuvių liaudies muzika. Vilnius: 33 Records, 1995.
6. Četkauskaitė G. (ed.). Lietuvių liaudies muzika. V. 2. Aukštaičių dainos. Šiaurės rytų Lietuva. Vilnius: Lietuvos muzikos akademijos muzikologijos instituto etnomuzikologijos skyrius, 1998.
7. Chrysochoidis G., G. Kouroupetroglou, D. Delviniotis & S. Theodoridis. Formant Tuning in Byzantine Chant. Proceedings of the Sound and Music Computing Conference 2013, SMC 2013, Stockholm, Sweden. Stockholm: KTH Royal Institute of Technology, Sound and Music Computing Group, 2013. P. 217–223.
8. Delviniotis D. S. A Classification of Byzantine Singing Voices Based on Singer’s Formant. 1998. Retrieved from: https://ieeexplore.ieee.org/document/7089751
9. Dmitriev L. & A. Kiselev. Relationship Between the Formant Structure of Different Types of Singing Voice and the Dimension of Supra-Glotal Cavities. Folia Phoniatrica, 1979, Vol. 31. P. 231–241.
10. Ferguson S., D. T. Kenny & D. Cabrera. Effects of Training on Time-Varying Spectral Energy and Sound Pressure Level in Nine Male Classical Singers. Journal of Voice, 2006, Vol. 24. P. 39–46.
11. Johnson A., J. Sundberg & H. Wilbrand. Study of Phonation and Articulation in a Type of Swedish Herding Song. STL-QPSR, 1982, Vol. 23 (4). P. 099–116.
12. Joshi N. A. & M. A. Raju. Singer's Formant in Hindustani Classical Singers. Journal of Laryngology & Voice, 2016, Vol. 6. P. 7–13.
13. Kovačić G., P. Boersma & H. Domitrović. Long-Term Average Spectra in Professional Folk Singing Voices: A Comparison of the Klapa and Dozivački Styles. Institute of Phonetic Sciences, University of Amsterdam, Proceedings, 2003, Vol. 25. P. 53–64.
14. Millhouse T., F. Clermont & P. J. Davis. Exploring the Importance of Formant Bandwidths in the Production of the Singer’s Formant. C. Bow (ed.). Proceedings of the 9th Australian International Conference on Speech Science & Technology, Melbourne, December 2 to 5, 2002. Melbourne: Australian Speech Science and Technology Association, 2002. P. 373–378.
15. Nakienė A. & R. Žarskienė (eds.). Eduardo Volterio Lietuvoje įrašyti voleliai (1908–1909), saugomi Berlyno fonogramų archyve / Eduard Wolter’s Cylinders Recorded in Lithuania (1908–1909), Held in the Berlin Phonogramm-Archiv. Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas, 2011.
16. Reid K. L. P., P. J. Davis, J. Oates, D. Cabrera, S. Ternström, M. Black & J. Chapman. The Acoustic Characteristics of Professional Opera Singers Performing in Chorus Versus Solo Mode. Journal of Voice, 2007, Vol. 21. P. 35–45.
17. Seidner, W., H. K. Schutte, J. Wendler, & A. Rauhut. Dependence of the High Singing Formant on Pitch and Vowel in Different Voice Types. A. Askenfelt, S. Felicetti, E. Jansson, J. Sundberg (eds.). SMAC83. Proceedings of the Stockholm Music Acoustics Conference, July 28 – August 1, 1983. Vol. 1. Stockholm: Kungl Musikaliska Akademien, 1985. P. 261–268.
18. Sengupta R. Study of Some Aspects of the ‘Singer’s Formant’ In North Indian Classical Singing. Journal of Voice, 1990, Vol. 4. P. 29–34.
19. Sheppard C. Diffraction Optics. D. A. Boas, C. Pitris, N. Ramanujam (eds.). Handbook of Biomedical Optics. Broken Sound Parkway NW, Boca Raton, FL: CRC Press, 2011. P. 11–33.
20. Shutte H. K. & R. Miller. Intraindividual Parameters of the Singer’s Formant. Folia Phoniatrica, 1985, Vol. 37. P. 31–35.
21. Sundberg J. The Level of the ‘Singing Formant’ and the Source Spectra of Professional Bass Singers. STL-QPSR, 1970, Vol. 4. P. 21–39.
22. Sundberg J. Articulatory Interpretation of the “Singing Formant”. Journal of the Acoustical Society of America, 1974, Vol. 55. P. 838–844.
23. Sundberg J. Formant Technique in a Professional Female Singer. Acustica, 1975, Vol. 32. P. 89–96.
24. Sundberg J. Singing and Timbre. Music, Room, Acoustics. Stockholm: Royal Swedish Academy of Music (Publication No. 17), 1977. P. 57–81.
25. Sundberg J. Perception of Singing. STL-QPSR, 1979, Vol. 1. P. 1–48.
26. Sundberg J. The Science of the Singing Voice. Dekalb, IL: Northern Illinois University Press, 1987.
27. Sundberg J. Sopranos with a Singer’s Formant? Historical, Physiological, And Acoustical Aspects of Castrato Singing. TMH-QPSR, KTH, 2007, Vol. 49. P. 1–6.