ПОЧАТКИ НАРОДНОМУЗИЧНОЇ ФОНОГРАМАРХІВІСТИКИ У ЄВРОПІ

Iryna Dovhalyuk

doi:10.33287/222127

Iryna Dovhalyuk Львівський національний університет ім. Івана Франка https://orcid.org/0000-0002-4219-6342

Ключові слова: фонографування народної музики, фонограмархіви, Віденський фонограмархів, Берлінський фонограмархів, Паризький фонограмархів, фонографіст Федір фон Штейнгель

Анотація

Заснування фонографічних архівів, які американський вчений Бруно Неттл назвав своєрідними «бібліотеками» для дослідників народної музики, виявилось важливим чинником у становленні та розвитку етномузикології у світі. Відтак, метою статті став аналіз основних тенденцій в історії становлення музично-фольклористичної фонограмархівістики в Європі наприкінці ХІХ – першій половині ХХ століть. У статті було застосовано такі методи дослідження: аналітичний, ретроспективний, дедукції та індукції, історико-порівняльний. Наукова новизна розвідки полягає у тому, що в ній вперше комплексно розглянуто основні етапи становлення фонограмархівістики в Європі, проаналізовано спеціалізації фонограмархівів, їхню структуру, технічне забезпечення, основні шляхи наповнення фонограмами, наукове забезпечення. Висновки. Зародження та розвиток не лише фонографування народних мелодій, а й їхнє архівування сприяло стрімкому розвою наукових народномузичних студій в Європі та світі. Рекордування фольклорних мелодій, яке на початках носило здебільшого ужитковий характер, доволі скоро стало важливою складовою наукових досліджень, а фонографічні валики було визнано важливими, самодостатніми документами, які належало каталогізувати та зберігати. І хоч цей процес не всюди проходив достатньо гладко, не завжди швидко з’являлося розуміння вартості звукових носіїв, фонограмархіви врешті запрацювали у різних регіонах Європи, як наукові центри зберігання, вивчення та опрацювання фонозаписів. У цій історії вкрай важливим є те, що українці були не лише серед лідерів фонографування народної музики на континенті, а й серед перших у Центрально-Східній Європі у закладанні фонограмархіву.

Посилання

1. Vovchak, Andrij (2006). “Österreichisches Volksliedwerk” – the leading group of folk music research in Austria Etnomuzyka: zbirka statei ta materialiv [Ethnomusic: Collection of articles and materials]. Lviv, 1, 68–91 [in Ukrainian].
2. Gippius, Eugenij (1936). Phonogram-archive of the Folklore Section of the Institute of Anthropology, Ethnography and Archeology of the USSR Academy of Sciences. Sovetskij folklor [Soviet folklore]. Moscow; Leningrad, 4–5, 405–413 [in Russian].
3. Dovhalyuk, Iryna (2013). Phonograms Archive of Musical Ethnography Cabinet of Ukrainian Academy of Sciences. Vіsnik Lvіvskogo unіversitetu. Serіja mystectvoznavstvo [Visnyk of the Lviv University. Series Art Studies], 12, 114–130 [in Ukrainian].
4. Dovhalyuk, Iryna. (2016). Phonographing Folk Music in Ukraine: History, Methodology and Tendencies]. Lviv [in Ukrainian].
5. Meeting of the Department (1908). Hronіka NTSh [Chronicle of NTSh]. Lviv, part 35, issue III, 1–4 [in Ukrainian].
6. Zimin, Petr (1929). A brief instruction on how to use a phonograph and how to use it for recording folk music. Tolstoy S., Zimin P. The companion of a musician-ethnographer. Moscow, 36–86 [in Russian].
7. Klymenko, Iryna (2010). Discography of Ukrainian Ethnic Music (Authentic Performanc). 1908–2010: illustrated chronological register with annotations and indexes. Kyiv [in Ukrainian].
8. Lukaniuk, Bohdan. (2003). The very first phonographic recordings in Ukraine: Gorodotsky museum. Etnokulturna spadshchyna Rivenskoho Polissia, IV, 19–45 [іn Ukrainian].
9. Lyatskij, Evgenij, Arenskij, Anton (1894). Storyteller I. T. Ryabinin and his epics. Etnograficheskoe obozrenie [Ethnographic Review]. Moscow, XXIII. 105–153 [in Russian].
10. Mushynka, Mykola (2002). Voices of ancestors. Sound recordings of Transcarpathian folklore from the archives of Ivan Pankevych (1929, 1935). Presov [in Ukrainian].
11. Furdichko, Andriy (2017). The current state of the storage of folklore music heritage of Ukraine (1991–2017 years). Mystectvoznavchі zapysky [Art notes]. 32. Kyiv, 304–315 [in Ukrainian].
12. Shteynhel, F. R. (1899). The report of Gorodotsky museumin Volynprovince by baron F. R. Shteynhel the second year since 25 of November 1987 till 25 of November 1898. Kyiv [in Russian].
13. Ewald, Zinaida (1936). Foreign phonogram archives in the characteristics of their leaders. Sovetskij folklor: sbornik statej i materialov [Soviet folklore: a collection of articles and materials]. Moscow; Leningrad, 4–5, 467–474 [in Russian].
14. Azoulay L. Le Musée phonographiquc de la Société d’Anthropologie [Ressource électronique]. Bulletins de la Société d’anthropologie de Paris, V. Série. T. 2. 1901. P. 327–330. Accès: http://www.persee.fr/web/revues/home/prescript/article/ bmsap_0301-8644 (Date d’appel: 25.06.2015).
15. Der Phonograph. Das Volkslied in Österreich: Volkspoesie und Volksmusik der in Österreich lebenden Völker herausgegeben vom k. k. Ministerium für Kultus und Unterricht. Wien 1918 / Walter Deutsch und Eva Maria Hois bearbeiteter und kommentierter Nachdruck des Jahres 1918. Wien, 2004. – P. 52. http://www.persee.fr/web/revues/home/prescript/article/bmsap_03018644_1901_num_2_1_7624 (дата звернення: 25. 06. 2015).
16. Ispas S. The Archives of Folklore and Ethnography. Jahrbuch des Österreichischen Volksliedwerkes. Wien, 2004/2005. Bd. 53/54. S. 66.
17. Jackowski J. Zachowac dawne nagrania. Zarys historii dokumentacji fonograficznej i filmowej polskich tradycji muzycznych i tanecznych (przelom XIX i XX w. – do drugiej wojny swiatowej). Warszawa, 2014. Cz. 1. 228 s.
18. Koch Lars-Christian, Wiedmann Albrecht, Ziegler Susanne. The Berlin Phonogramm-Archiv: A treasury of sound recordings [Елек. ресурс] (pdf). Acoustical science and tech. 2004. №25(4). P. 227–231. (Date of retrieval: 29.09.2014).
19. Kunej D. Fonograf je dospel! Prvi zvočni zapisi slovenske ljudske glasbe. Ljubljana, 2008. 324 s.
20. Lietuvių etnografinės muzikos fonogramos 1908–1942 / The Phonograms of Lithuanian Ethnographic Music 1908–1942. Sudarė ir parengė / edited by Austė Nakienė, Rūta Žarskienė. Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos inst. 2007. 136 p.
21. Nettl B. Theory and Method in Ethnomusicology. New York, 1964. ХІІ. 300 р.
22. Pankevyc I. Фоноґраф в службі лінгвістики. I. Sjezd Slovanských filologů v Praze 1929. Sekce II. S.620.
23. Phonograph [Elektronic resource]. Access mode: http://en.wikipedia.org/wiki/ Phonograph (Date of retrieval: 21.02.2021).
24. Schüller D. Das Phonogrammarchiv und seine internationalen Beziehungen. Ein persönlicher Bericht über die letzten vierzig Jahre. Das audiovisuelle Archiv. Wien, 1999, September. № 45. P. 62–72.
25. Sobieski M. Działalność Zachodniego Archiwum Fonograficznego w Poznaniu. Polska Sztuka Ludowa. 1948. T. 2. № 1. S. 38–40.
26. Stumpf C. Das Berliner Phonogrammarchiv. Internationale Wochenschrift für Wissenschaft, Kunst und Technik. Berlin, 1908.22.02. S. 225–246.
27. Žarskienė R. Collections of the Lithuanian Folklore Archives and their Digitization [Abstracts]. Traditions and Innovations in Contemporary Society II 2008, Tartu. P. 15.
28. Ziegler S. Die Wachszylinder des Berliner Phonogramm-Archivs. Berlin, 2006. S. 13.