СИМФОНІЯ «ASYLA» Т. АДЕСА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ БРИТАНСЬКОЇ МУЗИКИ
Анотація
Метою статті є виявлення особливостей трактування жанрового канону в симфонії «Asyla» Томаса Адеса та з’ясування найбільш характерних стилістичних аспектів постмодерністичного почерку композитора. Коло методів наукової статті базується на сукупності ряду підходів: порівняльному, що уможливлює виявлення паралелей та розбіжностей у трактовці тем симфонії; жанрово-стильовому, що допомагає виявити риси індивідуального стилю композитора в роботі з музичним матеріалом; музично-семантичному, що дозволяє прослідкувати розвиток основних образів твору. Наукова новизна теми полягає у розширенні уявлень про сучасну симфонічну музику Великобританії, а також у дослідженні характерних особливостей симфонії «Asyla» Томаса Адеса як яскравого прикладу британського симфонізму межі ХХ–ХХІ століть. Висновки. В «Asyla» реалізована своєрідність поглядів сучасного композитора на чотирьохчастинний симфонічний цикл, в якому традиційні образно-емоційні компоненти жанру представлені у незвичному вигляді. Підкреслюється, що на драматургію симфонії напряму впливає програма, яка пов’язана з концептом «притулку», по-різному представленому в кожній частині. Аналіз стильових компонентів симфонії «Asyla» доводить, що полістилістика є основою творчого методу, якого дотримується Т. Адес при написанні симфонії. Засобами полістилістики в симфонії «Asyla» виступають цитати та алюзії різних стилів академічної та масової музики. Серед найбільш значущих «стильових знаків» стають тема Пасакалії Й. С. Баха (І частина) та ініціальна теми з опери «Замок герцога Синя Борода» Б. Бартока (IV частина), фактура ренесансного багатоголосся (ІІ частина), подана крізь призму оркестровки Р. Вагнера та Г. Малера, метро-ритм техно-музики (ІІІ частина). Робиться висновок, що в симфонії «Asyla» віддзеркалені гострі проблеми сучасного суспільства, творче вирішення яких пропонується композитором в рамках загальномузичних тенденцій межі ХХ – ХХІ століть.
Посилання
2. Manulkina, O. (2007) Thomas Ades: I do not distinguish between the music written in the last thousand years. Interview in the newspaper «Komersant». Sankt-Peterburg [in Russian].
3. Ross, A. (2012). Next – the noise. Listening to the twentieth. Corpus [in Russian].
4. Service, T. (2012). Thomas Ades: Full of Noises. Faber [in Englihs].
5. Venn, E. (2017). Thomas Ades: Asyla. Taylor & Francis [in Englihs].