До питання про вплив тоталітарного режиму на музичну сферу (на прикладі радянської культури 30-х років ХХ ст.)


  • Д. В. Коротенко Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
Ключові слова: тоталітарна ідеологія, контроль над мистецтвом, радянська музична культура, формалізм, соціалістичний реалізм, „непролетарська” музика

Анотація

Мета статті – проаналізувати особливості радянської музичної культури 1930-х років і ті трансформації, яким вона піддалась у зв’язку із втручанням тоталітарного політичного режиму. У роботі досліджується радянська музична культура   1930-х рр., а також вплив на неї з боку державного апарату та окремих діячів тоталітарної системи. Методологія грунтується на дослідницьких принципах системності, історизму, комплексному аналізі тенденцій у радянській музиці, взаємин мистецтва і влади. Структурно-аналітичний метод постав у основі логічного викладу матеріалу та написанні висновків дослідження. Наукова новизна полягає у визначенні ключових особливостей та конкретних механізмів впливу тоталітарного режиму на музичну культуру 1930-х рр., а також причин та наслідків впровадження єдиного стилю „соціалістичного реалізму” в музичному мистецтві. Висновки. У результаті застосування адміністративних заходів і прямого насильства стосовно діячів мистецтва значно постраждали стильова і жанрова різноманітність радянської музики, композитори були вимушені діяти з урахуванням розпливчатих вимог влади, а багато видатних творів залишились маловідомими масовому слухачеві. Особливістю державної політики стала, передусім,  боротьба із напрямами і течіями в музиці, які не підпадали під вимоги соціалістичного реалізму (простіше кажучи, були незрозумілі чиновникам від культури). До арсеналу методів входили заборона виконання твору, цькування композиторів у пресі, в тому числі центральній. Репресії стосовно композиторів застосовувались рідше, ніж у інших сферах культури. У той же час твори, які відповідали вимогам партії і смакам масової аудиторії, отримували значну державну підтримку (наприклад, кіномузика, масова пісня). Слід підкреслити, що спільнота композиторів півтора десятиріччя протистояла впровадженню адміністративної вертикалі управління у вигляді відповідної всесоюзної організації.

Посилання

1. The Regime and Intelligentsia of Art (1917–1953), (1999). Moskva: MFD [in Russian].
2. Ganzha, A. (2014). Soviet Music as an Object of Stalinist Cultural Policy. Logos, 2 (98), 123–155 [in Russian].
3. Goyovi, D. (2005). New Soviet Music of 1920s. Moskva: Izdatelskiy Dom „Kompositor” [in Russian].
4. Demchenko, A. (2016). Conceptual Potential of Art: Musical and Historic Sketch on the Material of the 1930s. Iskusstvo i kul'tura, 4, 70–80 [in Russian].
5. Dorokhova, Y. (2011) „The Cantata for the 20th Anniversary of the October Revolution” by Sergei Prokofiev: history of creation. OPERA MUSICOLOGICA, 1, 77–98 [in Russian].
6. Maksimenkov, L. (1997). Muddle Instead of Music. Stalinist Cultural Revolution, 1936–1938. Moskva: Juridicheskaja kniga [in Russian].
7. Against Formalism and Naturalism in Art (1937). Moskva: OGIZ–IZOGIZ [in Russian].
8. Sers, P. (2004). Totalitarianism and avant-garde. Moskva: Progress-Tradicija [in Russian].
9. Brooke, C. (2002). Soviet Musicians and the Great Terror. Europe-Asia Studies, 54, 397–413 [in English].
10. Edmunds, N. (2004). Soviet Music and Society under Lenin and Stalin. London, New York: Routledge [in English].
11. Egorova, T. (1997). Soviet Film Music: Historical Survey. London: OPA [in English].
12. Smrz, J. (2011). Symphonic Stalinism: Claiming Russian Musical Classics for the New Soviet Listener. Munster: Lit [in English].
Опубліковано
2018-08-14
Як цитувати цю статтю:
Коротенко, Д. (2018). До питання про вплив тоталітарного режиму на музичну сферу (на прикладі радянської культури 30-х років ХХ ст.). Музикознавча думка Дніпропетровщини, (13), 70-82. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/22187
Номер
Розділ
Articles