НЕОІМПРЕСІОНІСТСЬКІ РИСИ У ТВОРЧОСТІ ЕЖЕНА БОЦЦА (на прикладі творів духового соло)


  • Valerii Hromchenko Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
Ключові слова: духове соло, стиль, твір, мотив, художній зміст, композитор, неоімпресіонізм

Анотація

Метою статті є висвітлення деяких, найбільш характерологічних рис композиторського стилю французького майстра Е. Боцца, пов’язаних зі своєрідністю неоімпресіоністського напряму в європейському академічному мистецтві другої половини ХХ століття. Низка методів презентованого наукового дослідження формується на застосуванні порівняльного, аксіологічного, структурно-аналітичного, а також функціонального підходів у вивченні означеної теми. Особливої ваги набуває використання методів виконавського аналізу та синтезу. Наукова новизна пропонованої статті обумовлюється означенням стильових рис малодосліджених творів для духових професійних інструментів Е. Боцца, написаних у виконавській формі академічного інструментального соло (духове соло), тобто індивідуальному, сценічно-одноосібному музикуванні, а саме – „Імпровізація і каприс” для саксофона-альта соло, „Імідж” для флейти соло, а також Етюд-каприс № 5 для саксофона соло. Висновки. До найбільш характерних, максимально своєрідних рис неоімпресіоністського стилю Е. Боцца у творах академічного духового соло належать, насамперед, локальне подрібнення певної музично-виразової фарби, художнього забарвлення на мотивну диференціацію, розподіл, своєрідний інтонаційний дивізионізм. У такий спосіб „чистеˮ звучання певного духового академічного інструмента у самобутній мотивно-інтонаційній локальності, з концентрацією на чітко означеній художній виразності, формує максимальну характерність неоімпресіоністської розробки музичного матеріалу. Художня змістовність концентровано-мотивної еволюції музичної думки Е. Боцца у суттєвій мірі підсилюється домінантним значенням узагальненого типу програмності. Його використання утворює доволі гнучкі можливості щодо вільної ідейно-образної інтерпретації художнього змісту як виконавцем, так і слухачем.

Посилання

1. Apatskij, V.N. (2012). The history of wind musically performing art. Kiev: Zadruga [in Russian].
2. Hromchenko V.V., Makarenko, I.M. (2018). The creativity of Eugene Bozza in the context of wind academic musically performing art. Muzykoznavcha dumka Dnipropetrovshhyny, 14, 134–147 [in Ukrainian].
3. Pon'kina, A.M. (2015). Eugene Bozza: the creation for wind instruments. Nauchnaja diskussija: voprosy filologii, iskusstvovedenija i kul'turologii, 11 (38) І, 13–23 [in Russian].
4. Pon'kina, A.M. (2015). The role of Eugene Bozza in the evolution of the wind performing art of the 20th century. Vestnik magistratury, 11 (50) 4, 31–36 [in Russian].
5. Usov, Ju. A. (1976). The contemporary foreign literature for wind instruments. Metodika obuchenija igre na duhovyh instrumentah, 4, 196–223 [in Russian].
6. Usov, Ju. (1989). The history of foreign performing on the wind instruments. Moskva: Muzyka [in Russian].
7. Kuyper-Rushing, L. (2013). Reassessing Eugène Bozza: discoveries in the bibliothèque municipale de valenciennes archive. Notes, 69 (4), 706–720 [in English].
Опубліковано
2019-11-20
Номер
Розділ
Articles