Жіночи образи в оперній творчості американських композиторів


  • Yulia Furduy Дніпропетровська Академія Музики ім М. Глінки
  • Marharyta Husieva Дніпропетровська Академія Музики ім М. Глінки
Ключові слова: жіночій образ, драматургія, американська опера, оперна творчість, генезис, опера, американська композиторська школа

Анотація

Мета статті – проаналізувати й осмислити трактування жіночих образів в оперній творчості композиторів національної американської школи. Однією з причин, яка спонукала автора до занурення у дану проблему, – недослідженість оперної творчості американських композиторів, таких як К. Флойд, Дж.К. Менотті, Дж. Гершвін. Методи. У досягненні поставленої мети, застосовано наступні методи наукового дослідження, а саме – джерелознавчий, порівняння, систематизація, аналіз, узагальнення досліджуваної проблеми, використання праць з теорії та історії культури. Наукова новизна роботи полягає у потребі розширення уявлень щодо становлення оперного жанру в американській музиці. Також, здійснюється розкриття жіночих образів в ракурсі самоідентичності американської музики як класичного зразку в оперному жанрі. Це обумовлено необхідністю звернення професійної уваги виконавця-вокаліста щодо потрібного та чітко осмисленого трактування жіночих персонажів (Клари – Дж. Гершвін, Сусанни – К. Флойд, Моніки – К. Менотті), як у драматургічному сенсі, так й у виконавському; а також здійснення акцентування на вокальних здібностях співака та його акторських навичках. Висновки. У ході аналізу оперних партій були виявлені закономірності в музичному та сюжетному матеріалі американських оперних композиторів – К. Флойда, Дж.К. Менотті, Дж. Гершвіна. У сюжетах опер представлені суворі реалії ставлення до жінок того часу. У жіночих образах прослідковується лінія спротиву, боротьби за майбутнє; виявлені яскраві вольові риси. Їх страждання та біль перегукуються з відчаєм, але у кінці сюжету перетікають у прийняття власної важкої долі. Вокаліст, при виконанні означених творів, зможе ознайомитись із історією персонажів, зрозуміти їх національні та світоглядні особливості, задля більш точного трактування персонажів при безпосередньому виконанні сольних номерів опери. Також відзначимо, що відбувається трансформація жіночих образів, що надає можливість прослідкувати психологічний та духовний аспект їх розвитку. Насамперед, це відбувається за рахунок впливу соціальних, політичних та історичних моментів.

Посилання

1. Volinskij, Je. (1988). J. Gershwin: popular monograph. Leningrad: Muzyka [in Russian].
2. Zamjatin, V. (2013). The problem of the analysis of George Gershwin’s opera „Porgy and Bess” in North American Musicology at the end of the 20th – the beginning of the 21st century. Extended abstract of candidateʼs thesis. Saratov [in Russian].
3. Keldysh, Ju. (1978). Opera. Musical Encyclopedia. Moskva: Sovetskaja jenciklopedija [in Russian].
4. Kisaeva, E. (2018). The problem of updating the opera genre in the works of modern American composers. Muzykal'nyj teatr rubezha XX–XXI vekov: problema obnovlenija zhanrov, 42–46 [in Russian].
5. Konen, V. (1965). Ways of American music. Essays on the history of American culture of the USA. Moskva: Muzyka [in Russian].
6. Kollier, D. (1984). The becoming of jazz. Moskva: Raduga [in Russian].
7. Krylova, A. (2018). Modern musical theater in a variety of genre solutions. Muzykal'nyj teatr rubezha XX–XXI vekov: problema obnovlenija zhanrov, 84–89 [in Russian].
8. Kuresheva, T. (1984). Theatricality and music. Moskva: Sovetskij kompozitor [in Russian].
9. Sardzhent, U. (1987). Jazz: genesis, musical language, aesthetics. Moskva: Muzyka [in Russian].
10. Strygina, E. (2006). Music of the 20th century. Bajsk: „Bijaˮ [in Russian].
11. Hanina, L. (2011). The opera house Gian Carlo Menotti. Extended abstract of candidateʼs thesis. Moskva [in Russian].
Опубліковано
2019-11-20
Номер
Розділ
Articles