Двосвіт повісті „Вій” М. Гоголя та його відтворення в опері-балеті В. Губаренка


  • Svitlana Shchitova Дніпропетровська Академія Музики ім М. Глінки
  • Kateryna Kapitonova Дніпропетровська Академія Музики ім М. Глінки
Ключові слова: двосвіт, монтаж, принцип, опера-балет, симультанність, фантасмагорія

Анотація

Мета статті полягає у розкритті явища фантасмагорії та її художнього втілення в обраному театральному жанрі. Коло методів наукового дослідження вищеозначеної теми обумовлюється наступними науковими підходами. Зокрема, використовується історичний метод для розгляду явища фантасмагорії в художній творчості, а також застосовується стуктурно-аналітичний метод при зверненні до художньо-музичного тексту окремих театральних сцен опери-балету „Вій”. У статті задіюється також компаративний метод задля порівняльної характеристики повісті М. Гоголя та опери-балету знаного українського композитора, педагога В. Губаренка. Наукова новизна окресленої роботи полягає в ототожненні понять „фантасмагорія” та „двосвіт” у літературі, музиці, а також сценографії, що, наголосимо, призводить до виявлення таких явищ як симультанність, монтажна драматургія, полістилістика. Висновки. Двосвіт, на який М. Гоголь тільки натякає, у творі В. Губаренка присутній із самого початку. Симультанність, як психологічна категорія, пронизує як літературний, так і музично-драматичний твір. Але у В. Губаренка вона видається збільшеною у численні рази і розростається до драматургічного засобу художньої виразності, який, підкреслимо, створює не тільки атмосферу фантасмагоричного жаху, неспокою, постійної невизначеності та психологічної нервозності, але й формує відчуття доволі усталених незабутніх художніх вражень від неординарного академічного твору професійного музичного мистецтва. Постановка вистави дозволяє нам більш чіткіше розкрити, усвідомити, пізнати гоголівську художню структуру й, безумовно, акцентувати найголовніші моменти, про які ми спроможні лише здогадуватись у літературному творінні М. Гоголя. У створенному світі відомого українського композитора Віталія Губаренка немає центру, а відтак, й немає звичайних кордонів.   

Посилання

1. Batovsjka, O.M. (2003). Specific features of choral scenes in the dramaturgy of the opera-ballet „Viyˮ V. Hubarenko. Visnyk Kharkivsjkoji derzhavnoji akademiji dyzajnu i mystectv, 3, 19–29 [in Ukrainian].
2. Bjelik-Zolotarjova, N.A. (2014). Intersections of the real and the surreal in the choral dramaturgy of Vitaly Gubarenkoʼs opera „Viyˮ. Chasopys Nacionaljnoji muzychnoji akademiji Ukrajiny imeni P.I. Chajkovsjkogho, 2, 34–41 [in Ukrainian].
3. Lashhenko, S.K. (2003). The idea of „Scary Beauty...ˮ. Naukovyj visnyk Nacionaljnoji muzychnoji akademiji imeni P.I. Chajkovsjkogho, 32, 106–120 [in Ukrainian].
4. Mann, J.V. (1976). The poetics of Russian romanticism. Moskva: Nauka [in Russian].
5. Poljansjka, Gh.M. (2017). Genre search in ballet music by Vitaliy Gubarenko. Nizhyn: PP Lysenko M.M. [in Ukrainian].
6. Terc, A. (1992). In the shadow of Gogol. Moskva: SP „Startˮ [in Russian].
7. Cherkashyna-Ghubarenko, M. (2002). Variations on the „Viyˮ theme. Muzyka i teatr na perekhresti epokh, 1, 192–212 [in Ukrainian].
8. Shumko, V.V. (2006). „Viyˮ N.V. Gogol as the most important stage in the development of Russian fantastic prose of the first half of the 19th century. Vesnіk Vіcebskaga dzjarzhaўnaga ўnіversіtjeta, 1, 90–95 [in Russian].
Опубліковано
2019-11-20
Номер
Розділ
Articles