ДЖАЗОВІ ДЖЕМ-СЕСІЇ (JEM SESSION) В АСПЕКТІ СЛУХАЦЬКОГО СПРИЙНЯТТЯ


  • D. D. Kupina Дніпропетровська Академія Музики ім М. Глінки
  • M. V. Dydak Дніпропетровська Академія Музики ім М. Глінки
Ключові слова: https://doi.org/10.33287/221930
Ключові слова: імпровізація, джем-сесія, комунікація, джазова музика, музика „третьої течії”, діалог

Анотація

Мета статті – визначити характерні особливості джазових
джем-сесій, як різновиду творчих та концертних заходів. Методи
дослідження базуються на використанні низки емпіричних підходів.
Історичний метод означив періодизацію зародження та часи
популярності джем-сесій, як мистецького феномену. Застосування
методу порівнянь джазових джем-сесій та джазових концертів
дозволило виділити характерні особливості джемів. Звернення до
аксіологічних методів дослідження визначило виділення найбільш
яскравих імпровізаційних соло провідних джазменів. Особливого
значення у контексті статті набули методи аналізу й синтезу,
спостереження та узагальнення. Важливо звернути увагу на
застосування структурно-функціонального науково-дослідницького
методу, який допоміг визначати результативність технологічно-
виконавських процесів на джемах. Наукова новизна статті полягає у
розкритті особливостей феномену джем-сесії та визначенні ролі
взаємодії аудиторії слухачів і музикантів-імпровізаторів протягом
джемів, а також конкретизації етапів і особливостей процесу розвитку
джазових концертів та імпровізації на джем-сесіях. Висновки
представленого наукового дослідження утверджують той факт, що
система взаємодії музикантів між собою та аудиторією, складовою
якої є імпровізація виконавців на джем-сесіях є неосяжною і
безмежною галуззю, тому сучасні джазові виконавці та слухацька
аудиторія завжди будуть прагнути до її освоєння й усвідомлення.
Шлях осягнення музики джемів розпочинається безпосередньо з
багаторазового прослуховування імпровізацій та відвідування джем-
сейшенів у якості учасника та слухача.

Посилання

1. Барбан Е. Черная музыка – белая свобода: музыка и восприятие нового
джаза. Санкт-Петербург : Композитор, 2007. 284 с.
2. Бриль И. Практический курс джазовой импровизации: учеб. пособие.
Москва : Советский композитор, 1979. 111 с.
3. Конен В. Рождение джаза. Москва : Советский композитор, 1984. 312 с.
4. Панасье Ю. История подлинного джаза. / пер. с фр. Л.А. Никольской.
Ленинград : Музыка, 1978. 128 с.
5. Burke P. Jazz and Race on 52nd Street. Chicago : University of Chicago Press,
2008. 208 p.
6. Cameron B.W. Sociological notes on the Jam Session. Social Forces. 1954. P. 177
– 182.
7. Schuller G. Early Jazz: itʼs roots and musical development. New York : Oxford
University Press, 1986. 411 p.
Опубліковано
2019-12-19
Номер
Розділ
Articles