ПРОБЛЕМАТИКА АВТЕНТИЧНОГО ВИКОНАННЯ ТВОРІВ ЕПОХИ БАРОКО НА ОРГАНІ


  • T. O. Medvednikova Дніпропетровська Академія Музики ім М. Глінки
  • T. L. Feshchenko Дніпропетровська Академія Музики ім М. Глінки
Ключові слова: https://doi.org/10.33287/221921
Ключові слова: орган, автентичне виконавство, Дітрих Букстехуде, регістровка, артикуляція, агогіка

Анотація

Мета статті – дослідження барокових принципів гри на органі та
переваг автентичного виконання творів епохи Бароко у наш час.
Методи дослідження, які використовуються у пропонованій роботі –
історичний, порівняльний, структурно-аналітичний, аксіологічний, а
також узагальнюючий. Наукова новизна полягає у виявлені
особливостей та специфіки автентичного виконавства на сучасному
органі та порівнянні автентичної і сучасної інтерпретації творів епохи
Бароко. Висновки. Орган має тривалу історію своєї еволюції. Шлях
його становлення почався ще у VII столітті до н.е. з появи флейти
Пана. Протягом багатьох століть формувався інструмент, який ми
знаємо сьогодні. Піком еволюції органу є період епохи Бароко (XVII
– перша половина XVIII ст.). У цей час над удосконаленням
інструмента працювало багато органних майстрів, у тому числі
північнонімецький майстер Арп Шнітгер, з органами якого
безпосередньо повʼязана творчість Дітриха Букстехуде та його
сучасників. У період другої половини XVIII століття органне
мистецтво поступилось своєю першістю симфонічній та камерній
музиці. Лише на початку XIX сторіччя композитори і майстри знов
звертаються до органа. Інструмент набуває нових якостей, у зв’язку із
чим змінюється ставлення виконавців до інтерпретації барокових
творів. Головним завданням виконавця стає досягнення максимальної
ефектності звучання, за якою губиться істинний зміст барокових
творів. Тому в той же час з’являються й прибічники автентичної
інтерпретації, які виступають за барокові принципи виконання на
автентичних інструментах. Автентичне звучання на сучасному органі
можливе, завдяки дотриманню певних правил та використанню лише
тих особливостей сучасного органу, які притаманні бароковому
інструменту.

Посилання

1. Бакеева Н.Н. Орган. Москва : Музыка, 1977. 142 с.
2. Банникова И.И. Гармония и музыкальная форма эпохи барокко : учеб.
пособие. Орел : Орловский гос. ин-т искусств и культуры, 2012. 99 с.
3. Браудо И. Артикуляция (о произношении мелодии). Ленинград : Музыка,
1961. 199 с.
4. Браудо И. Об органной и клавирной музыке. Ленинград : Музыка, 1976.
5. Будкеев С.М. Орган как музыкальный инструмент и его древние
предшественники. Известия Алтайского гос. университета. 2010.
6. Лобанова М.Н. Западноевропейское музыкальное барокко: проблемы
эстетики и поэтики : монография. Москва : Музыка, 1994. 322 с.
Опубліковано
2019-12-18
Номер
Розділ
Articles