ДО ПРОБЛЕМИ ТРАКТУВАННЯ ЖАНРУ ХОРОВОЇ МІНІАТЮРИ У ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ ДИЧКО (на прикладі хорових мініатюр на поетичні тексти: „Зима”, „На човні”, „Весна”)


  • I. M. Riabtseva Дніпропетровська Академія Музики ім М. Глінки
Ключові слова: https://doi.org/10.33287/221918
Ключові слова: Леся Дичко, хорова мініатюра на поетичні тексти, хорове мистецтво сучасності

Анотація

Мета статті – визначення особливостей жанру української
хорової мініатюри та виявлення основних принципів їх реалізації у
хорових творах Лесі Дичко. Ціль роботи зумовлює відповідні
завдання, що полягають у виявленні жанрово-стильових орієнтирів
музичної мови Л. Дичко, наявних в обраних для розгляду хорових
мініатюрах на поетичні тексти та, на основі їх аналізу, окресленні
ряду іманентних рис, притаманних творчості композиторки. Методи
дослідження формуються на основі застосування емпіричних
підходів наукового пізнання, а саме спостереження, аналізу та
узагальнення, що дозволяє на практичному рівні здійснити вивчення
зазначеної теми. Також у роботі застосовуються текстологічні та
семантичні аналітичні підходи у вивчені поетичного тексту. Наукова
новизна статті визначається фактором первинності здійснення
комплексного аналізу обраних хорових мініатюр з позиції виявлення
іманентних жанрово-стилістичних рис творчості Л. Дичко.Висновки. Проведений аналіз хорових мініатюр „Зима”, „На човні”,
„Весна” на поетичні тексти дозволяє класифікувати їх як надзвичайно
яскраві, художньо виразні зразки модерного трактування жанру з
рельєфним проявом національно-характерних стилістичних ознак, що
може розглядатись прикладом синтезу неофольклорного та
неоромантичного спрямування творчості Л. Дичко. Хорова мініатюра
Лесі Дичко на сьогодні щільно ввійшла до репертуару численних
хорових колективів України. Композиторка формує комплексну
світоглядну модель буття у взаємодії з творчим мисленням. Її бачення
художнього тексту відбувається одночасно у вимірі літератури,
музики й малярства, завдяки постійному залученню елементів
лексики візуальних мистецтв до своїх творів, зорієнтованістю на
„живописність”, грунтовній роботі з поетичними образами.

Посилання

1. Варакута М. Жанрово-стильова специфіка хорових мініатюр Володимира
Зубицького : монографія. Дніпро : Ліра, 2016. 158 с.
2. Варакура М.І. Жанр хорової мініатюри в сучасній українській музиці (на
прикладі творчості В. Зубицького) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Одеса, 2011. 16 с.
3. Гордійчук М. Леся Дичко. Київ : Музична Україна, 1978. 77 с.
4. Кияновська Л. Українська музична культура : навч. посібник. Київ :
ДМЦНЗКМ, 2002. 160 с.
5. Пархоменко Л.О. Українська хорова п’єса: типологія, тематизм, композиція.
Київ : Наукова думка, 1979. 217 с.
6. Письменна О.Б. Музична мова хорових творів Лесі Дичко : автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Львів, 2004. 17 с.
7. Савицька Н. Вікові аспекти композиторської життєтворчості : автореф. дис.
на здобуття наук. ступення д-ра мистецтвознавства : 17.00.03. Київ, 2010. 36 с.
8. Тилик В. Кантата Л. Дичко. Мистецтво. 1968. № 2. С. 5–7.
Опубліковано
2019-12-18
Номер
Розділ
Articles