ЖІНКА-КОМПОЗИТОР. АПОЛОГІЯ ПРОФЕСІЇ ПО-УКРАЇНСЬКИ до 60-річчя В.М. Брондзі (Мартинюк)


  • N. Yu. Tarasova Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки
Ключові слова: .

Анотація

Елізабет Макконкі, спокійна до авангарду через любов до англо-кельтського фольклору та музики Бартока. Вражає музика Софії Губайдуліної, однієї з дивовижних представниць жіночого музичного „другого авангарду” ХХ століття. У Національній спілці композиторів України жінки становлять, мабуть, не менше половини. З них одразу пригадуються видатні постаті: жива легенда, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, по-справжньому велика, що сягає „універсальності взірця” людини-творця Леся Дичко. З молодших поколінь – лауреати численних державних премій, автори симфонічної, камерної, хорової музики Ганна Гаврилець, Кармела Цепколенко, Вікторія Польова та ін. І якщо комусь на думку спаде відшукати початок цього жіночого українського музичного авторства, звернемось на генезу жіночої поетичності з міркувань Оксани Забужко в есе „Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української гендерної міфології”.

Посилання

.
Опубліковано
2019-11-04
Як цитувати цю статтю:
Tarasova, N. (2019). ЖІНКА-КОМПОЗИТОР. АПОЛОГІЯ ПРОФЕСІЇ ПО-УКРАЇНСЬКИ до 60-річчя В.М. Брондзі (Мартинюк). Музикознавча думка Дніпропетровщини, (15), 199-208. https://doi.org/https://doi.org/10.33287/221917
Номер
Розділ
Articles