МЕЛОДИЗМ С.С. ПРОКОФ’ЄВА ЯК ГОЛОВНА РИСА ЙОГО СТИЛЮ (на прикладі Концертів № 1 та № 2 для скрипки з оркестром)


  • A. Ya. Revutskyi Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки
  • O. P. Huzhva Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки
Ключові слова: скрипковий концерт, лірика, мелодизм, кантилена

Анотація

Мета статті – дослідити характерні ознаки мелодизму
С.С. Прокоф’єва, творчі риси лірики, кантилени і засоби їх побудови,
на основі аналізу скрипкових концертів № 1 та № 2. Одним із завдань
статті є віднайдення їх відмінностей, а також показ еволюції розвитку
мелодики С.С. Прокоф’єва, виокремлення характерних рис його
мелодизму із творів, які народжувались в одному проміжку часу
паралельно зі скрипковими концертами. Методи дослідження
ґрунтуються на комплексному аналізі вищеозначених скрипкових
концертів; історичний та структурно-аналітичний методи
використовується для простеження еволюції мелодики
С.С. Прокоф’єва. Наукова новизна претендує на актуальність бо, на
жаль, дуже мало уваги приділяється неповторній ліриці Прокоф’єва,
яка дуже чітко виділяється серед інших творчих звершень
композиторів ХХ століття. Відтак, вивчення характерних
особливостей кантиленної мелодики розкриває мелодійний стиль у
його основному руслі. Тим більше, що саме кантиленність містить
найважливіші художні відкриття композитора в області мелодики.
Висновки. С.С. Прокофʼєв був одним з перших композиторів
ХХ сторіччя, який повернув скрипкове мистецтво у його природнє,
століттями визначене лірично-емоційне спрямування. Скрипка у його
творах виступає найчастіше в ролі „дійової особиˮ, яка переважно
виразно „співаєˮ. Ця особливість нерозривно повʼязана з ліричним
напрямком – дуже сильним у всій прокофʼєвській творчості.
Ліричний напрямок слід вважати таким, що головує в усій скрипковій
спадщині митця. Його новаторство в області оновлення мелодії
зсередини, складалось у поновленні її образного, інтонаційного,
ладового строю. Прокофʼєвський скрипковий стиль з роками зазнав
змін, що відобразили загальну еволюцію його художньо-естетичних
принципів. Останній період його творчості ознаменувався
прагненням до простоти, ясності музичного мислення, а звідси до ще
більшої скромності, пр

Посилання

1. Арановский М. Мелодика С. Прокофьева. Ленинград: Музыка, 1969. 230 с.
2. Волков А. Скрипичные концерты С. Прокофьева. Москва: Музгиз, 1962. 37 с.
3. Прокофьев С. Статьи и материалы. Москва: Музыка, 1965. 87 с.
4. Сорокер Я. Скрипичное творчество С. Прокофьева. Москва: Музыка, 1965.
119 с.
Опубліковано
2019-11-01
Як цитувати цю статтю:
Revutskyi, A., & Huzhva, O. (2019). МЕЛОДИЗМ С.С. ПРОКОФ’ЄВА ЯК ГОЛОВНА РИСА ЙОГО СТИЛЮ (на прикладі Концертів № 1 та № 2 для скрипки з оркестром). Музикознавча думка Дніпропетровщини, (15), 61-75. https://doi.org/https://doi.org/10.33287/22195
Номер
Розділ
Articles