ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОЛЬКЛОРУ ТА КУРС СОЛЬФЕДЖІО
Анотація
Мета статті – оновити уявлення про можливості використання
фольклорного матеріалу у курсі сольфеджіо. Об’єктом дослідження є
особливості функціонування музичної складової обрядів зимового
циклу в умовах сучасного інформаційного суспільства. Предмет
наукової розвідки – імпровізаційна складова у процесі відтворення
фольклорного матеріалу на заняттях сольфеджіо. Зокрема,
спостерігаємо активне відродження та оновлення традиційних
народних обрядів. Зміни у способах функціонування фольклору
зумовлюють сталу актуальність обраної теми. Фольклорний
матеріал систематично використовувався в курсах сольфеджіо ще у
радянські часи, але народні пісні слугували в радянських підручниках
радше символами ніж зразками, за допомогою яких можна відтворити
обряд. До того ж пісні необхідно було відтворювати в точній
відповідності до нотного запису, тобто з відтворення фольклорних
зразків виключалась імпровізаційна складова, яка є невід’ємною
рисою фольклору. За останні десятиріччя з’явились підручники, які
зпираються виключно на фольклор, але й у цих посібниках нотовані
народні мелодії мають відтворюватись точно й слугувати засобом
роботи над інтонаційними труднощами. Методи дослідження –
порівняльний, історичний, структурно-аналітичний, узагальнюючий,
а також метод спостереження. Наукова новизна роботи полягає в
тому, що пропонується такий підхід до засвоєння фольклорного
матеріалу, який спирається на ритмічну та мелодичну імпровізацію.
Висновки. Використання фольклорного матеріалу в навчальній
практиці може розглядатись як сучасна форма існування фольклору.
Відтворення на уроках сольфеджіо імпровізаційних процесів, які
характерні для фольклору, відбувається шляхом створення ритмічних
та мелодичних варіантів заданої моделі та шляхом виконання творчих
завдань.
Посилання
Тернопіль: Богдан, 2008. 160 с.
2. Данченко О. Використання фольклору на уроках сольфеджіо: навч. посібник.
Белгород: Белгородський держ. універ. мист. і культури, 2014. 16 с.
3. Єпімахова О. Сольфеджіо на основі української народної пісні: навч.
посібник. Київ, 2013. 91 с.
4. Іваницький А.І. Український музичний фольклор: підручник. Вінниця: Нова
книга, 2004. 320 с.
5. Михайловська Р. Сольфеджіо на матеріалі української пісні: навч. посібник.
Київ: Мелосвіт, 2005. 66 с.
6. Неклюдов С.Ю. Несколько слов о „постфольклоре”.
http://www.ruthenia.ru/folklore/postfolk.htmс (дата звернення 10.11.2018).
7. Павленко Т. Сольфеджіо на основі українських народних пісень: навч.
посібник. Київ: Музична Україна, 2018. 111 с.
8. Пивницкая О. Фольклорное сольфеджио: особенности трактовки учебного
материала и основные методы его освоения // Музыкальное искусство и
образование: сб. наук. ст. Москва: Весник кафедры ЮНЕСКО, 2016. 2 (14). С.
102–109.
9. Пилипчак М. Колядки та щедрівки: хрестоматія. Київ: Задруга, 2009. 128 с.
10. Толкачева С.В. Фольклорное сольфеджио на материале русских народных
песен Удмуртии: уч.-метод. пособие. Ижевск: Удмуртский университет, 2013.
60 с.