НЕРІВНОСТІ У ЗДОРОВ’Ї: ХТО Є НАЙБІЛЬШ ВРАЗЛИВИМ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ В УКРАЇНІ?


  • Ірина Мажак Академія праці, соціальних відносин і туризму
Ключові слова: https://doi.org/10.33287/11207
Ключові слова: самооцінка здоров’я,, нерівності у здоров’ї, соціальні детермінанти здоров’я,, соціально-економічний статусу, Україна

Анотація

Попри те, що тема нерівності у здоров’ї є дуже добре розробленою
і поширеною у науках про здоров’я у світі, проблема нерівності у здоров’ї і надалі залишається однією з головних проблем сучасної політики
в галузі охорони здоров’я та є недостатньо дослідженою в Україні.
Для дослідження було використано дані Європейського соціального
дослідження (The European Social Survey) за 2004, 2006, 2008, 2010 та
2012 років, що включило 6820 українських респондентів працездатного
віку. Самооцінку здоров’я було використано як залежну змінну, а чо-
тири групи соціальних детермінант здоров’я – як предиктори. Для до-
слідження гендерних та соціальних відмінностей у самооцінці здоров’я
проведено багаторівневий біноміальний логістичний регресійний ана-
ліз. Обидві гендерні групи було проаналізовано і разом, і окремо.
Результати дослідження показали, що майже 60% населення пра-
цездатного віку в Україні оцінювали свій рівень здоров’я як поганий.
Багаторівневий біноміальний логістичний регресійний аналіз показав,
що жінки, одружені або розлучені, які мали неповнолітніх дітей, що
проживали у домогосподарстві, були більш схильні оцінювати своє
здоров’я як погане; крім того, вірогідність погіршення стану здоров’я
зростає з віком і зменшується із зростанням соціально-економічного
статусу для обох гендерних груп.
Отже, результати дослідження показали наявність соціальних
нерівностей у здоров’ї, на основі самооцінки здоров’я, як між гендерни-
ми групами так і в середині них, а найбільш вразливими серед населен-
ня України працездатного віку є жінки.

Посилання

Alvarez-Galvez, J., Rodero-Cosano, M., Motrico, E., Salinas-Perez, J., Garcia-Alonso, C., & Salvador-
Carulla, L. (2013). The impact of socio-economic status on self-rated health: Study of 29 countriesusing European social surveys (2002–2008). International journal of environmental research and public
health, 10(3), 747-761.
Bambra, C. (2011). Health inequalities and welfare state regimes: theoretical insights on a public health
‘puzzle’. Journal of Epidemiology & Community Health, 65(9), 740-745.
Benyamini, Y., Blumstein, T., Lusky, A., & Modan, B. (2003). Gender differences in the self-rated health–
mortality association: Is it poor self-rated health that predicts mortality or excellent self-rated health
that predicts survival?. The gerontologist, 43(3), 396-405.
Bobak, M., Murphy, M., Rose, R., & Marmot, M. (2007). Societal characteristics and health in the former
communist countries of Central and Eastern Europe and the former Soviet Union: a multilevel
analysis. Journal of Epidemiology & Community Health, 61(11), 990-996.
Bobak, M., Pikhart, H., Rose, R., Hertzman, C., & Marmot, M. (2000). Socioeconomic factors, material
inequalities, and perceived control in self-rated health: cross-sectional data from seven post-communist
countries. Social science & medicine, 51(9), 1343-1350.
Cockerham, W. C., Hamby, B. W., Hankivsky, O., Baker, E. H., & Rouhani, S. (2017). Self-rated health and
barriers to healthcare in Ukraine: The pivotal role of gender and its intersections. Communist and Post-
Communist Studies, 50(1), 53-63.
Cockerham, W. C., Hinote, B. P., & Abbott, P. (2006). Psychological distress, gender, and health lifestyles in
Belarus, Kazakhstan, Russia, and Ukraine. Social science & medicine, 63(9), 2381-2394.
Cockerham, W. C., Hinote, B. P., Cockerham, G. B., & Abbott, P. (2006). Health lifestyles and political
ideology in Belarus, Russia, and Ukraine. Social science & medicine, 62(7), 1799-1809.
Demirchyan, A., Petrosyan, V., & Thompson, M. E. (2012). Gender differences in predictors of self-rated
health in Armenia: a population-based study of an economy in transition. International journal for
equity in health, 11(1), 67.
Dinesen, C., Nielsen, S. S., Mortensen, L. H., & Krasnik, A. (2011). Inequality in self-rated health
among immigrants, their descendants and ethnic Danes: examining the role of socioeconomic
position. International journal of public health, 56(5), 503-514.
Dominick, K. L., Ahern, F. M., Gold, C. H., & Heller, D. A. (2002). Relationship of health-related quality
of life to health care utilization and mortality among older adults. Aging clinical and experimental
research, 14(6), 499-508.
Dubikaytis, T., Härkänen, T., Regushevskaya, E., Hemminki, E., Haavio-Mannila, E., Laanpere, M., ... &
Koskinen, S. (2014). Socioeconomic differences in self-rated health among women: a comparison of St.
Petersburg to Estonia and Finland. International journal for equity in health, 13(1), 39.
Espelt, A., Borrell, C., Rodriguez-Sanz, M., Muntaner, C., Pasarín, M. I., Benach, J., ... & Navarro, V.
(2008). Inequalities in health by social class dimensions in European countries of different political
traditions. International journal of epidemiology, 37(5), 1095-1105.
Eurostat, Database; 2016. http://ec.europa.eu/eurostat/. Accessed 30 May 2017.
Gilmore, A. B., McKee, M., & Rose, R. (2002). Determinants of and inequalities in self-perceived health in
Ukraine. Social science & medicine, 55(12), 2177-2188.
Guimarães, J. M. N., Chor, D., Werneck, G. L., Carvalho, M. S., Coeli, C. M., Lopes, C. S., & Faerstein,
E. (2012). Association between self-rated health and mortality: 10 years follow-up to the Pró-Saúde
cohort study. BMC Public Health, 12(1), 676.
Hankivsky, O. (2014). Intersectionality 101. The Institute for Intersectionality Research & Policy, SFU, 1-34.
Heyns, B. (2005). Emerging Inequalities in Central and Eastern Europe. Annual Review of Sociology, 31, 163-
197. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/29737716
Jakab, Z., & Marmot, M. (2012). Social determinants of health in Europe. The Lancet, 379(9811), 103-105.
Liu, H. (2014). Gender paradox (and the health myth). The Wiley Blackwell Encyclopedia of Health, Illness,
Behavior, and Society, 629-633.
Mackenbach, J. P., Stirbu, I., Roskam, A. J. R., Schaap, M. M., Menvielle, G., Leinsalu, M., & Kunst, A.
E. (2008). Socioeconomic inequalities in health in 22 European countries. New England journal of
medicine, 358(23), 2468-2481.
Michalski, T. (2016). The differentiation of the health situation in European post–communist countries after
1990. Geography and Tourism, 4(1), 33-42.
Palència, L., Malmusi, D., De Moortel, D., Artazcoz, L., Backhans, M., Vanroelen, C., & Borrell, C. (2014).
The influence of gender equality policies on gender inequalities in health in Europe. Social science &
medicine, 117, 25-33.
Platts, L. G., & Gerry, C. J. (2017). Social inequalities in self-rated health in Ukraine in 2007: the role of
psychosocial, material and behavioural factors. European Journal of Public Health, 27(2), 211-217.
Richter, M., Moor, I., & van Lenthe, F. J. (2012). Explaining socioeconomic differences in adolescent self-rated
health: the contribution of material, psychosocial and behavioural factors. J Epidemiol Community
Health, 66(8), 691-697.
Schütte, S., Chastang, J. F., Parent-Thirion, A., Vermeylen, G., & Niedhammer, I. (2013). Social differences
in self-reported health among men and women in 31 countries in Europe. Scandinavian journal of
public health, 41(1), 51-57.
Sen, G., Iyer, A., & Mukherjee, C. (2009). A methodology to analyse the intersections of social inequalities
in health. Journal of Human Development and Capabilities, 10(3), 397-415.
State Statistical Service of Ukraine, Database; 2016. https://ukrstat.org/en. Accessed 30 May 2017.
The European Social Survey, Database; 2016. http://www.europeansocialsurvey.org/. Accessed 15 Jun
2016.
Tsimbos, C. (2010). An assessment of socio-economic inequalities in health among elderly in Greece, Italy
and Spain. International journal of public health, 55(1), 5-15.
World Development Indicators, Database; 2016. http://data.worldbank.org/data-catalog/worlddevelopment-
indicators. Accessed 30 May 2017.
Опубліковано
2019-11-07
Номер
Розділ
Статті